Державне підприємство «Гипрококс» опинилось у фокусі інтересів індійського бізнесмена Раджива Джаіна, компанія якого Bhilai Engineering Corporation Limited (BEC), напряму співпрацює з підсанкційними іранськими структурами. Розслідувачі «Стопкора» припускають, що він прагне взяти під контроль українські ДП та їхню інтелектуальну власність.ВІДЕО ДНЯ
«Харківське Державне підприємство „Державний інститут по проєктуванню підприємств підприємств коксохімічної промисловості“ (ДП „Гипрококс“) — що згідно до Наказу МОН № 815 від 06.06.2024 року має статус державної наукової установи — це підприємство з унікальним портфелем наукових напрацювань, патентів і технологій для коксохімії. Саме на це підприємство BEC не перший рік намагається отримати вплив. Історія намагань індійської BEC взяти під контроль українські державні підприємства почалася ще у 2022 році, коли не без відома, а можливо і за участі тодішнього директора ДП „Укрдіпромез“ та за підтримки компанії BEC протизаконно звільнили директора ДП „Гипрококс“ та призначили „свою“ людину», — пише «СтопКор» із посиланням на документи, згідно яких ця структура укладала контракти з підсанкційною Esfahan Steel Company, використовуючи українські інженерні напрацювання, включно із напрацюваннями ДП «Гипрококс».
«Esfahan Steel перебуває під санкціями США з 2020 року та пов’язана з ще одним гігантом — Mobarakeh Steel, включеним до списків OFAC за підтримку Корпусу вартових ісламської революції. Обидві компанії підпадають під дію „вторинних санкцій“, що робить співпрацю з ними токсичною на міжнародному рівні та забороненою в Україні», — йдеться у розслідуванні «СтопКору».
Попри жорсткі санкції, зокрема укази Президента № 253/2016 та № 308/2023, які забороняють будь-яку передачу Ірану технологій і об’єктів інтелектуальної власності, BEC, імовірно, продовжувала укладати угоди на проєктування коксових печей для Esfahan Steel за участі українських конструкторських матеріалів.РЕКЛАМА
«Ключовим моментом, який встановило розслідування СтопКору, стала спроба BEC у 2022 році отримати прямий доступ до внутрішніх архівів ДП «Гипрококс», — йдеться у матеріалі.
Як пише видання, станом на 2025 рік ситуація стала ще загрозливішою: «ДП «Гипрококс» опинилося у процедурі банкрутства, що відкриває простір для атак з боку зовнішніх гравців. Відповідно до українського законодавства, підприємство створило спільну структуру ТОВ СП «Гипрококс», шляхом внесення до нього майнових прав інтелектуальної власності, виключні майнові права на які зберігаються за державною науковою установою — ДП «ГИПРОКОКС», що відповідає вимогам статті 60 ЗУ «Про наукову і науково-технічну діяльність» — «Участь державних наукових установ, державних закладів вищої освіти у створенні господарських товариств з метою використання об’єктів права інтелектуальної власності» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848−19#Text) та вимогам декрету Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1992 року № 24- 92 «Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/24−92#Text), що встановило додатковий бар’єр захисту підприємства.
Арбітражний керуючий з метою дотримання законності діяльності підприємства та дотримання інтересів ФДМУ та держави офіційно перевіривши, дослідивши усі матеріали та підтвердивши законність таких юридичних дій почав процедуру включення корпоративних прав ТОВ СП «ГИПРОКОКС» до інвентаризаційної відомості боржника що відповідно створило додаткову систему контролю за майном підприємства та зокрема за інтелектуальними правами підприємства, що як наслідок заблокувало можливість для BEC заволодіти ними у «сірий» спосіб.РЕКЛАМА
«Саме після цього представники BEC активізували спроби дискредитувати ДП „Гипрококс“, тиснути на керівництво та маніпулювати ситуацією з банкрутством, намагаючись зірвати роботу спільного підприємства. Наразі щодо пов’язаних із BEC осіб відкрито низку кримінальних проваджень: за державну зраду (ст. 111 та 111−2 ККУ), службове підроблення (366 ККУ) та незаконне використання українських технологій у співпраці з підсанкційними іранськими підприємствами. Однак жоден фігурант досі не поніс реальної відповідальності», — пише «СтопКор й додає, що це не просто корпоративний конфлікт, «це питання нацбезпеки: українські технології можуть опинитися у розпорядженні держави, яка допомагає росії атакувати Україну».
* Фото в заголовку — колаж СтопКору. Сообщает fakty.ua