Створення спеціального трибуналу в Гаазі для розгляду злочину агресії проти України є необхідним. Про це в інтерв'ю ntv. de заявила Уна А. Гетевей — професорка міжнародного права Єльського університету, яка входить до складу консультативної групи Державного департаменту США та була спеціальним радником Пентагону у 2014/2015 роках.

«Нюрнберзький процес був першим в історії, коли розглядалися злочини проти миру. Це заклало основу для оголошення війни поза законом. З того часу змінилися підстави для визначення злочину проти миру або, точніше, злочину агресії. Сьогодні ми покладаємося на Статут Організації Об'єднаних Націй, який був створений у 1945 році. Він забороняє державам застосовувати силу одна проти одної, за винятком випадків, коли вони діють з метою самооборони або отримали дозвіл на застосування сили від Ради Безпеки ООН. Отже, злочин агресії — це незаконна війна, яка порушує Статут ООН. Міжнародний кримінальний суд (МКС) не має юрисдикції щодо злочину агресії проти України. Ні росія, ні білорусь не ратифікували Римський статут — так називається договірна база МКС. Розслідування МКС проти росії стосуються переслідування осіб за геноцид, воєнні злочини та злочини проти людяності. Отже, якщо ми хочемо притягнути росію до відповідальності за злочин агресії проти України в цілому, має бути створений спеціальний трибунал».

Найбільші виклики для цього, додає експертка, — політичні, а не юридичні. В ідеалі має відбутися голосування на Генеральній Асамблеї ООН.
«Вона має рекомендувати Генеральному секретарю ООН досягти домовленості з Україною про створення такого спеціального трибуналу, — говорить Уна А. Гетевей. - Це вимагатиме схвалення більшості держав у Генеральній Асамблеї. На сьогодні вона двічі переважною більшістю голосів засудила незаконну агресію росії: 141 голос під час першого голосування і 143 голоси під час другого, причому в обох випадках лише п'ять голосів було проти. Але тепер на черзі ще один крок. Йдеться про розвиток політичної волі до дій. Британія запропонувала створити „гібридний“ трибунал, який був би інтегрований у національну судову систему України та міг би бути посилений міжнародними елементами. Проблема „гібридного“ трибуналу полягає в тому, що, якщо він буде створений в рамках української судової системи, особистий імунітет все одно поширюватиметься на главу держави, главу уряду та міністра закордонних справ країни-правопорушника».

Професорка міжнародного права вважає, що якби існував міжнародний трибунал, створений угодою між ООН та Україною на основі рекомендації Генеральної Асамблеї ООН, то особистий імунітет не застосовувався б. В результаті путін, лавров і лукашенко не були б захищені.

«Чи побачимо ми коли-небудь цих людей на лаві підсудних? Які шанси, що їх дійсно притягнуть до відповідальності? Реально ці шанси не дуже великі, — вважає професорка. — Але й не нульові. Щоб притягнути до відповідальності когось на кшталт путіна чи лаврова, ймовірно, знадобиться зміна режиму в росії. Наразі це здається малоймовірним, хоча й не неможливим».

Нагадаємо, нещодавно Україна отримала ще одне потужне рішення Парламентської асамблеї Ради Європи на підтримку створення Спеціального трибуналу для переслідування за злочин агресії росії проти України.
Сообщает fakty.ua