У Верховній Раді знайшлася необхідна кількість голосів, щоб звільнити Дмитра Сенніченка з посади голови Фонду держмайна України. За це рішення проголосували 318 народних обранців. Причинами звільнення могли стати незадовільна робота ФДМУ з продажу держмайна, корупційні скандали, неадекватні рішення щодо управління майном та кримінальні справи щодо Сенніченка, пише «Апостроф».

Зокрема, у матеріалі «Апострофа» йдеться про причетність Сенніченка до схем з відчуження держмайна в «Укрпошті»: «У Фонді він блокував введення в експлуатацію збудованого житла у столиці та засвітився у багатьох інших історіях» .

Найгучніший із останніх скандалів, пов'язаний із прізвищем Сенніченко, стосується «приватизації» АТ «Перший київський машинобудівний завод» (завод «Більшовик» ).

Після аукціону з продажу «Більшовика» чиновник усіма силами намагався переконати громадськість, що виручені за нього 1,4 млрд грн є «перемогою» його відомства та його особисто.

«Однак отримані за завод 50 млн доларів далекі від вартості заводу», — вважає засновник і голова Concorde Capital Ігор Мазепа. На його думку, вартість активу — близько 150 млн доларів.
Нагадаємо, 13 лютого ДБР заявило про арешт 100% акцій заводу та початок розслідування щодо керівництва ФДМУ. А в ухвалі Печерського райсуду від 26.01.2022 вказується, що, згідно з даними ДБР, вартість «Більшовика» становить 4,5 млрд грн. Таким чином, дії Сенніченка могли завдати державі збитків на понад 3 млрд грн. Якщо дані розслідування ДБР підтвердяться, винним світить згідно з ч.2 ст. 364 КК позбавлення волі на строк до 6 років, пише «Апостроф».

Також причиною звільнення Сенніченка, на думку видання, могли стати питання до ефективності його роботи — замість обіцяних головою ФДМУ 12 млрд надходжень від приватизації за 2021 рік, вдалося набрати лише 3 млрд.

«Показовим провалом став аукціон з продажу ОГХК, що не відбувся. ДП є надприбутковим, до участі у торгах щодо нього висловлювали інтерес кілька десятків інвесторів. Але продати ОГХК не вдалося — всі три спроби його приватизувати виявилися провальними, як зазначають експерти, з вини керівництва ФДМУ.

Ще одним провальним кейсом, пише «Апостроф», можна вважати історію з «Центренерго».

«Компанія ще у 2017−18 демонструвала прибуток до 2,5 млрд. за рік. А за підсумками 2019 року, коли ФДМУ керував Сенніченком, її збиток склав 1,98 млрд грн, і в компанія лише відпрацьовувала борги», — йдеться у матеріалі «Апострофа».

За словами заступника голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Андрія Холодова, існує низка кримінальних справ, у яких фігурує Сенніченко: «Проти голови Фонду державного майна Дмитра Сенніченка зараз відкрито щонайменше 6 кримінальних проваджень » . Зокрема, як зазначив нардеп, провадження стосувалося як порушень під час приватизації об'єктів держвласності, так і управління держмайном та призначень у ФДМУ.

Після відставки Сенніченко, Холодов прокоментував рішення парламенту про його звільнення: «…Але я також бачу, що із системою оцінки майна були величезні проблеми, що „Більшовик“ продали втричі дешевше за реальну вартість і що „велика приватизація“ де-факто не почалася» .

Перший заступник голови комітету з питань енергетики та ЖКГ Олексій Кучеренко також прокоментував «Апострофу» про звільнення голови ФДМ.

Дмитро Сенніченко на посаді голови ФДМ показав себе як бездарний керівник. Подивіться, хоча б на «Більшовик», яка вартість збитків від його продажу? " , — поставив Кучеренко питання. Сообщает fakty.ua