Київські коти: які, де, скільки і для чого?



Асоціюєте перший весняний місяць з першоцвітами? Не смішіть котів, які вже готові розпочати хорове виконання свого березневого любовного гімну.
Київські коти: які, де, скільки і для чого?

Скільки кішок і котів у Києві? Та хто ж вам скаже. Але у світі все-таки є математики-оптимісти, які вважають, що їх можна порахувати. Свого часу ресурс worldatlas заявив, що йому це вдалося.
Україна з популяцією у 7,5 млн пухнастих хвостів посіла у їхньому світовому рейтингу дев’яте місце за загальною кількістю котів та почесне друге – за кількістю котів на душу населення.
Пізніше видання ВВС-Україна з посиланням на дослідження компанії Kantar TNS опублікувало ще одну котячу статистику: кошатників у нашій країні більше, аніж собачників. Крапку у цій одвічній суперечці поставило опитування: з 7 тисяч респондентів 48% відповіли, що мають кішок, і лише 44% – собак.
Крім того, їхня соціологія стверджує, що у містах з населенням понад 500 тисяч третина жителів мають котів.
От і рахуйте, скільки їх може бути в Києві з його майже 3-мільйонним населенням. Але не забувайте про календарну похибку. Найточніші березневі підрахунки вже у травні стануть хибними: почнуть у прямому сенсі народжуватися результати весняних котячих співів.


Чим відрізняється київський кіт від жителя інших регіонів?
Як мінімум, ціною. Купівля кошеняти однакової породи у столиці і на периферії – то зовсім інші суми. Тут працює принцип, як з нерухомістю. Чим далі від столиці, тим дешевше.
Ось наприклад, надзвичайно популярні у киян мейн-куни. Ближче до київських пагорбів за красеня такої породи просять близько тисячі доларів, вартість елітних екземплярів сягає 40 тисяч гривень. Та є спосіб стати власником такого кота не за всі гроші світу. Треба від’їхати від Києва на якісь 200-300 км – так можна і за “десяточку” знайти суперового котяру-велетня з неповторним хижим поглядом.

З цінниками на інші породи – така ж закономірність. У Дніпрі чи Харкові за симпатягу шотландця просять у середньому від 3 тисяч, у Миколаєві, Черкасах чи Полтаві таке ж кошеня можна знайти й за 2 тисячі.
А от плюшевий муркотун з київською пропискою – від “п’ятірки” й вище. Єдиний спосіб заощадити на придбанні вельми популярного “скоттіша” – не питати про родовід. Бо у кота з паспортом оте “вище” сягає й тисячі доларів.
Разом з тим навіть у Києві можна знайти класнючого висловушка за символічну плату, а якщо пощастить, то й майже даром. Чого не скажеш про яскравих бенгальских котів чи граціозних і непосидючих абіссинських.
Між іншим, у Києві їх мешкає значно більше, ніж в інших регіонах країни. Та дешевих варіантів тут немає, а тим паче, бажаючих віддати таке кошеня задарма.

Також у топі пропозицій по Києву – канадський сфінкс. Ціни на лисеньких дибловушків суттєво залежать від родоводу та апетиту господаря: від 500 гривень до 20 тисяч за кошеня. У порівнянні з вартістю сервала чи каракала – це копійки.
За цими хижачками з сімейства котячих точно доведеться їхати до Києва, прихопивши з собою не менше 100 тисяч.

Та це все забавки для людей. Коти нічого не знають про котячі паспортні столи й кастову маячню. Вони розуміють, що задля успіху на районі треба не папірці з переліком титулованих родичів, а гострі кігті, міцні ноги, запас котячого секрету для позначення території та вміння прикидатися лагідним і нещасним, аби знайти люблячого господаря.
Самий простий спосіб стати власником чарівного кота задарма – притулок.
Взяти знедоленого чотирилапого справа благородна, але має свої недоліки. Як правило, це вже дорослі коти і з вже відтятою людьми здатністю до розмноження.
Втім, друга обставина для когось може бути перевагою. Скільки у київських квартирах мешкає титулованих породистих котів, а скільки красивих і кмітливих простяків, соціологія мовчить.
Утриманець київського притулку “Сіріус” Мотя, 4 роки. (Джерело фото: dogcat.com.ua)
Мурчики VIP-класу
Зібралися у відпустку на курорт у далекі країни? Це чудово. Відмінний сервіс, ідеальна чистота, комфортна температура та тиха розслаблююча музика у готельному номері, зручний лежак для відпочинку та сну і щедрий набір забавок для розваг, високоякісне збалансоване харчування та постійний нагляд лікаря.
Ні, це не для вас, а для вашого кота.
Нині такі умови утримання на час відсутності хазяїна доступні котам практично у всіх великих містах країни, й зокрема, у Києві. Мережі готелів для тимчасового перебування чотирилапих позбавили кошатників чи не найбільшого головного болю: куда діти тваринку, якщо треба надовго поїхати з міста?

Столичні заклади пропонують утримання з системою обслуговування all inclusive.
Якщо потрібно, кото-няня поговорить з котом і почухає йому за вушком, аби не сумував. Щоб хандра не напала на господаря, працівники у будь-який час надішлють йому фото та відео утриманця. Якщо треба, вони ж організують трансфер кота до готелю й назад додому. А за окрему плату – від 100 до 200 грн за послугу – почистять йому вушка, зроблять манікюр, викупають та розчешуть.
Проживання у номері рівня “стандарт” обходиться в середньому 150 грн на добу, “преміум” – від 200. Втім, і варіант з добрими, дбайливими сусідами ніхто не відміняв. Який більше до душі самим котам – готельний чи домашній – не взнаємо. Поки що жоден кіт не висловлював міркувань з цього приводу.
Кіт Вуйко. (Джерело фото: segodnya.ua)
Рекордсмени
Виставки котів проходять в Україні регулярно. Найбільш популяризоване котяче змагання у рамках таких шоу – “Битва гігантів”, на якому визначають найбільшого муркота країни.
За об’єктивних причин, на такий титул завжди претендують лише мейн-куни. Серед відомих переможців є коти-кияни. У 2013 році загалом на виставку приїхали дві сотні котів різних порід, для участі у “битві” за звання найбільшого годилися лише два десятки.
“Золото” взяв киянин Алік-Вуйко з вагою 10 кг 450 гр і довжиною в 1 метр. Через чотири роки титул найбільшого кота країни перейшов до рудого кота Кекса (за паспортом – Hercules Isida’s Kingdom) з Дніпра з його вражаючими 11,760 кг ваги та зростом у 1,21 м.
У березні 2018 року житель Оболоні кіт Ньютон (домашні називають його просто Камаз) повернув титул до столиці. З вагою 11 кг 950 гр чотирирічний чорно-білий мейн-кун не мав конкурентів.
Кіт Камаз. (Джерело фото: doseng.org)
Для кішок ваговий ценз трохи менший.
У цій категорії у 2018 році перемогу здобула киянка Кітті з вагою майже 8 кг.
Київські “кото-фотозони”
Бронзовий Пантелеймон – памятник реальному котові, який жив у ресторані “Пантагрюель” і загинув під час пожежі. Розумний і комунікабельний, він був улюбленцем відвідувачів закладу.
Пам’ятник йому встановили у 1998 році в Золотоворітському сквері. Кажуть, цей кіт виконує бажання – варто лише потерти фігурку за кінчик хвоста.

Ще одне котяче місце – Пейзажна алея. З 2009 року тут мешкають семеро скульптурних котів авторства Костянтина Скретуцького. Найяскравішого синього кота прозвали сороконожкою, хоча кияни вже порахували: ніг у нього 28.
Ще з десяток котів мешкають на заборі будинку № 13 на Вознесенському узвозі. Тут є фігурки кішки з кошенятами, готового атакувати здобич кота-мисливця і навіть березневої пари, яку скульптор застав в інтимний момент. За цей скульптурный ансамбль садибу іноді називають “будинком з котиками”, що може плутати туриста. Адже таку саму назву має колишній особняк полковника Федора Ягимовського за адресою Гоголівська, 23. Його яскраво-зелений фасад прикрашають дві білі кішки, що й дали будинкові неофіційну назва.
Джерело фото: vechirniy.kyiv.ua
Зі стіни дитячого садочку за адресою вул. Весняна, 68 (Софіївська Борщагівка) за перехожими слідкує чарівне кошеня, дуже схоже на породистого “скоттіш страйта”. Автор роботи, художник Віталій Гідеван, пояснив журналістам, що так він привітав дружину з Днем народження і заодно натякнув їй, що їм час завести кота.
Це не єдиний котячий мурал цього автора.
Ще один його кіт тепер мешкає на стіні бойлерної на Дарниці, інший – на вул. Маршала Тимошенка, 18-а.
Джерело фото: zeft.in.ua
Ще один київський “котомурал” розташований на вул. Багговутівській. Зі стін будинку № 26 на перехожих дивиться завжди усміхнений персонаж книги Льюїса Керролла «Аліса в Країні чудес».
Ще більше київських котів – на мапі iknowwhereyourcatlives.com.
Автор проекту, професор флоридського університету Оуен Манді, створив її на основі картографічного сервісу Google Maps з використанням фото реальних котів, які люди викладають у соціальних мережах. На мапі зібрано понад мільйон зображень.

Спочатку шукаємо на ній Київ, а потім – знайомого кота. 
Сообщает bigkiev.com.ua

Новости по теме

{related-news}

Комментарии (0)

добавить комментарий

Добавить комментарий

показать все комментарии