Голова
Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна Климпуш-Цинцадзе та Перший
заступник голови Комітету Вадим Галайчук взяли участь у дискусії «Швидкість
вступу України в ЄС: політичні та стратегічні чинники». Захід організував Центр
"Нова Європа" у партнерстві з Мережею захисту національних інтересів
«АНТС».

Іванна
Климпуш-Цинцадзе подякувала Європейській Комісії та всім державам-членам ЄС,
які спрямували значні ресурси, зусилля та політичну волю, щоби, попри угорське
вето, Україна все ж отримала орієнтири та переговорні позиції за усіма шістьма
кластерами. “Це дозволяє Україні зосередитися та визначити пріоритети в роботі,
яку необхідно виконати. Тож ми зараз очікуємо, що уряд найближчим часом зможе
підготувати Національну програму адаптації законодавства до права ЄС і внести
її в парламент, як загальну рамку”, — сказала голова Комітету.

Водночас,
за її словами, попри заклики уряду до повної імплементації, важливо визначати
пріоритети. “Я думаю, що саме в цьому і полягав задум Європейського Союзу та
Європейської комісії при погоджені десяти пріоритетів під час зустрічі
єврокомісарки Кос та віцепрем’єра Качки у Львові 11 грудня 2025 року — допомогти
нам визначити ці пріоритети, допомогти не лише рухатися швидше, але й
продемонструвати нашим партнерам, що ми серйозно налаштовані. Однак на цей
момент ми все ще (через три місяці) перебуваємо в ситуації, коли щодо цього
плану нічого не зроблено. Це не та швидкість, яка нам потрібна, якщо існують
високі очікування та амбіції завершити технічну роботу, як нам кажуть, до кінця
2027 року”, — наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.


Голова
Комітету також зауважила, що наразі немає формальної більшості у Верховній Раді,
і це вимагає від усіх переосмислення відносин та побудови нової проєвропейської
більшості, яка включатиме різні політичні фракції. “Ми маємо працювати,
враховуючи необхідність залучення різних політичних сил до цього процесу. Якщо
це буде зроблено з доброю волею — як з боку уряду, так і з боку Офісу
Президента — я впевнена, що навіть нинішня конфігурація парламенту здатна
досягти значних результатів”, — сказала голова Комітету.

Іванна
Климпуш-Цинцадзе також відзначила велику роль громадянського суспільства у
європейській інтеграції та трансформації країни. “Я дуже вдячна, що в Україні є
таке потужне громадянське суспільство, яке може бути додатковим джерелом
експертизи, а також посилити нашу спільну спроможність комунікувати з
українським суспільством, пояснюючи складні кроки, які доведеться зробити.
Водночас нам потрібно переосмислити і перебудувати всю політичну реальність в
Україні. Незважаючи на те, що наразі ми не маємо можливості провести вільні та
чесні вибори, це переосмислення буде критично важливим для того, щоб ми могли
виконати свої зобов’язання”, — наголосила голова Комітету.

Перший
заступник голови Комітету Вадим Галайчук пояснив, що 2027 рік, як орієнтир,
коли Україна має бути технічно готова до вступу — дата не випадкова. “Це якраз
і було ідеєю наших європейських колег структурувати якось цей процес, дати
орієнтири, хоча звичайно, що всі прекрасно розуміли, що це процес, який
базується на заслугах, і що треба виконати ті вимоги, які стоять, і що
конкретної дати, якоїсь фіксованої дати, не може бути, але давайте
орієнтуватися”, — сказав Вадим Галайчук. Він вважає, що до 2027 року — технічно
підготуватися до членства, виконавши необхідні вимоги та до 2029 року — пройти
політичний етап ратифікації в країнах-членах —це амбіційний, але цілком реалістичний
сценарій, якщо рухатися системно. Водночас, швидкість вступу, за словами
Першого заступник голови Комітету, залежить не лише від реформ, а й від
політичної волі та ефективності інституційних процесів. Зокрема, від здатності
парламенту вчасно ухвалювати необхідні рішення та підтримувати темп
законодавчих змін.

За його
словами, нині парламент перебуває у досить непростій ситуації. З одного боку
депутати є учасниками переговорних груп, які працюють з Європейським
Союзом, і беруть участь у скринінгових сесіях. З іншого боку, як і в більшості
країн, які проходили шлях євроінтеграції, присутня політична складова. “Зараз
досить інтенсивні консультації, що з урядом, що з фракціями, керівництвом
парламенту, керівництвом фракцій, груп, для того, аби зрозуміти, яка найбільш
дієва методологія виходу з цієї ситуації може бути”, — сказав Перший заступник
голови Комітету.

Він
зауважив, що на сьогодні у процесі євроінтеграції м'яч на боці України: “І ми
знайдемо способи, як правильно це зробити. Але в той же час ми розуміємо, що
без такої дуже тісної співпраці з нашими партнерами, з експертним середовищем,
з громадянським сектором нам буде складно відновити той темп”. Вадим Галайчук
переконаний, що державний інтерес та євроінтеграційний шлях України має
об’єднувати політиків, експертів і громадянське суспільство. І саме спільна
робота дозволить Україні не втратити темп і максимально використати історичне
вікно можливостей.