На
своєму засіданні 9 січня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної
політики рекомендував Парламенту за результатами розгляду у другому читанні
підтримати євроінтеграційний
законопроєкт про захист медіасервісів, які надаються із застосуванням умовного
доступу (реєстр. №5870-д).

Законопроєкт
розроблений
з метою створення ефективної системи протидії виробництву, продажу,
рекламі, налаштуванню
систем умовного доступу, які відкривають несанкціонований доступ до
захищених
медіасервісів, та іншій діяльності із застосуванням таких систем, а
також для захисту економічних інтересів надавачів послуг з умовним
доступом шляхом
забезпечення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у
зазначеній сфері та імплементації до чинного законодавства України
відповідних
положень Директиви 98/84/ЄС. Тобто, якщо стисло: з метою протидії так
званим «піратським
послугам» та задля захисту медіасервісів, що працюють в Україні
офіційно.
Попередньо законопроєкт був опрацьований у підкомітеті з питань
інформаційної
політики та євроінтеграції. Другим питанням Комітет
розглянув проєкт Закону про внесення
змін до Закону України «Про рекламу» та інших законів України (реєстр. №12253).
Метою акта є удосконалення системи правових норм з огляду на зміни,
спричинені
стрімким зростанням сегмента цифрової реклами, а також розвитком
цифрових
технологій, зокрема штучного інтелекту. Ухвалення законопроєкту має
створити
необхідні сучасні європейські умови для забезпечення правової
визначеності і належного захисту інтересів споживачів. Цей проєкт
рекомендували
підтримати за основу з доопрацюванням
положень відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради
України.
За основу та в цілому Комітет рекомендував ухвалити проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з
оновленням офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або
міноритарних мов (реєстр. №12364).
Так, відповідно до оновленого офіційного перекладу, правильна назва Хартії — Європейська хартія регіональних або
міноритарних мов. Також пропонується встановити, що в Україні положення Хартії
будуть застосовуватися до таких мов: білоруська,
болгарська, гагаузька,
кримськотатарська, новогрецька, німецька, польська, румунська, словацька,
угорська, чеська та іврит.

Комітет також вніс зміни
до свого порядку денного і розглянув два законопроєкти
щодо встановлення Національного дня молитви — основний (реєстр. № 12336) та
альтернативний (реєстр. №12336-1).
Комітет
більшістю голосів підтримав за основу і в цілому в редакції Комітету цю
законодавчу ініціативу. Пам’ятний день «Національний день молитви»
пропонується на 24 лютого. Цей день буде робочим днем, якщо не припадає
на вихідні
дні.
Також на засіданні
обговорили проєкт Рішення Комітету за
результатами виїзного засідання на тему: «Дотримання прав дітей в закладах
інституційного догляду та виховання». Народні депутати озвучили свої пропозиції та зауваги до проєкту Рішення. Частина з цих
пропозицій буде внесена в остаточну
редакцію Рішення, зокрема щодо звернення до урядів країн про повернення
українських дітей з-за кордону. У найближчих планах Комітету
— виїзне засідання до Львова з метою
вивчення стану справ зі збереження українських культурних цінностей, що були
евакуйовані, та розширене засідання на тему: ветеранська політика і культура, вшанування
пам’яті загиблих героїв війни.

Голова Комітету Микита Потураєв порушив питання
пошкодження російською атакою будівлі Національної спілки письменників України.
«Ми маємо бути в курсі і маємо знати, чим можемо допомогти. Пропоную особисто
навідатись та подивитись, що сталось з будинком», — сказав депутат. За інформацією Міністерства культури та стратегічних
комунікацій України, свою допомогу у консервації будівлі вже запропонувало
ЮНЕСКО. Наприкінці Комітет схвалив
склад робочої групи з розроблення законопроєкту про наставництво, затвердив План
роботи Комітету на період тринадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого
скликання та ін.