У 2024 році Комітет Верховної Ради з
питань інтеграції України до ЄС провів 39 засідань, на яких, зокрема, розглянув
594 законопроєкти. У 27 законопроєктах Комітет було визначено головним, він
ініціював 3 постанови. Разом із тим Верховна Рада врахувала лише 27 висновків
Комітету.
“Попри дуже обмежену інституційну
спроможність, ми опрацьовуємо величезний обсяг законопроєктів. Прикро, що до
наших фахових висновків прислухаються далеко не завжди, і це про висновки з
2024-го, як і з попередніх років. Думаю, що для Парламенту головним планом на
2025 рік у контексті євроінтеграції мало би бути суттєве посилення
євроінтеграційного комітету – як в частині кадрів Секретаріату, так і в частині
обов’язковості врахування його рішень. У Верховній Раді має бути сито, яке би
не пропускало до зали відверто антиєвропейські документи. Якщо ми серйозно
налаштовані на вступ до ЄС, – маємо, нарешті, вирішити це засадниче питання. У
2025-му голос євроінтеграційного комітету має бути посилено”, – зазначила
голова Комітету Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Попри незняті обмеження на роботу народних
депутатів за кордоном, що суттєво позначається на діяльності Комітету, його
члени продовжували працювати з міжнародними партнерами, зокрема в режимі
онлайн. У межах Парламентського комітету асоціації та Парламентської Асамблеї
ЄС - Східні сусіди (ПА ЄВРОНЕСТ) взяли участь у трьох засіданнях Бюро ПКА та
Одинадцятій пленарній сесії ПА ЄВРОНЕСТ.
Під час бельгійського та угорського
головування в ЄС, які припали на 2024 рік, Комітет активно працював у межах
Конференції комітетів з європейських справ національних парламентів
держав-членів ЄС (COSAC). Зокрема, у березні під час засідання COSAC в Брюсселі
(Бельгія) в порядку денному не було питання підтримки України. Українській
делегації разом із нашими партнерами вдалося внести це питання в програму,
забезпечити дискусію і змінити текст підсумкового документу. Так само у жовтні
в Будапешті (Угорщина) вдалося значно розширити позицію щодо України в
аналогічному документі COSAC. “Ці випадки ілюструють, якою важливою є фізична
присутність на міжнародних подіях і робота на полях таких заходів. І це ще одна
річ, яку ми маємо наступного року, нарешті, повернути до нормальності, якщо не
хочемо програти вже не лише євроінтеграцію, а й державу. Антиконституційні
обмеження роботи депутатів за кордоном мають бути скасовані”, – наголосила
Іванна Климпуш-Цинцадзе.
У 2024 році Комітет продовжив практику
виїзних засідань, присвячених інтегрованому управлінню кордонами, провівши у
квітні засідання на українсько-румунському кордоні в Чернівецькій області.

Також у червні відбулися спеціальні
засідання Комітету, присвячені загальному обговоренню реалізації інструменту
Ukraine Facility та імплементації Плану України в рамках цього інструменту, а
також щодо питання стану підготовки, затвердження та представлення на Першій
Міжурядовій конференції переговорної рамки ЄС і переговорної позиції України
для початку переговорів про вступ.
У листопада окремі засідання були
присвячені підсумкам і рішенням засідання Європейської Ради щодо України та
виконанню рекомендацій Європейської Комісії, що містяться у Звіті про політику
розширення ЄС, а також підбиттю підсумків відповідальними органами в контексті
нагальних завдань і викликів перед Україною за результатами двосторонніх зустрічей
у рамках здійснення офіційного скринінгу відповідності законодавства України
праву ЄС у частині Кластеру 1 «Основи процесу вступу до ЄС» (Fundamentals).
Ішлося про переговорні розділи: «Публічні закупівлі», «Верховенство права та
основоположні права та свободи», «Економічні критерії», «Реформа публічного
управління», «Фінансовий контроль», «Функціонування демократичних інституцій»,
«Юстиція, свобода та безпека», «Статистика».

Окрім цього, Комітет провів круглий стіл
на тему: "Гендерна політика у контексті європейської інтеграції", в
якому взяли участь народні депутати України, керівники та представники
міністерств та інших органів виконавчої влади України, представники політичних
та громадських об’єднань, експерти.