18 вересня – Міжнародний день рівної оплати праці
radagov 18-сен, 22:14 193 ПолитикаВідповідно до прийнятої
Генеральною Асамблеєю ООН резолюції № A/RES/74/142 щорічно 18 вересня у світі
відзначають Міжнародний день рівної оплати праці.
Цей день є символом
тривалої боротьби за рівну оплату роботи рівної цінності, а також покликаний
привернути увагу до проблеми дискримінації у сфері трудових відносин та
нагадати про необхідність забезпечення справедливої та рівної оплати праці.
Рівна оплата праці
чоловіків та жінок – це одна зі складових п’ятої глобальної Цілі сталого
розвитку – гендерної рівності, тому 15 вересня 2023 року Уряд ухвалив
Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до
2030 року та затвердив операційний план заходів на 2023-2025 роки.
Отже, на державному рівні
йде робота над подоланням дискримінації та стереотипів за ознакою статі,
вдосконаленням законодавства про рівну оплату праці, а також створенням умов
для поєднання сімейних та професійних обов’язків. Зокрема, важливим кроком для
подолання гендерного розриву в оплаті праці є розробка нового Трудового
кодексу, де буде законодавчо закріплено принцип однакової оплати праці жінок та
чоловіків за працю рівної цінності, врегульовано правовий захист працюючих
жінок виключно в рамках позитивної дискримінації, а також будуть розширені
можливості для жінок працювати на умовах гнучкого режиму робочого часу,
надомної або дистанційної роботи.
Водночас низка чинників
сьогодні ще перешкоджають рівним економічним можливостям для жінок і чоловіків:
- недостатньо розвинена
практика оцінки потреб та виявлення бар’єрів для різних груп жінок і чоловіків;
- обмеженість можливостей
вести та розвивати бізнес, зокрема для жінок, які проживають у сільській
місцевості, для вразливих груп жінок, що зазнають множинної дискримінації
(жінки з числа ветеранів війни, осіб з інвалідністю, жінки ромської
національності та жінки інших категорій);
- упереджене ставлення
роботодавців до використання жіночої праці та дискримінація за ознакою статі
та/або віку на ринку праці;
- відсутність визнання
економічного внеску неоплачуваної хатньої та доглядової праці, що переважно
здійснюється жінками.
Генеральною Асамблеєю ООН резолюції № A/RES/74/142 щорічно 18 вересня у світі
відзначають Міжнародний день рівної оплати праці.
Цей день є символом
тривалої боротьби за рівну оплату роботи рівної цінності, а також покликаний
привернути увагу до проблеми дискримінації у сфері трудових відносин та
нагадати про необхідність забезпечення справедливої та рівної оплати праці.
Рівна оплата праці
чоловіків та жінок – це одна зі складових п’ятої глобальної Цілі сталого
розвитку – гендерної рівності, тому 15 вересня 2023 року Уряд ухвалив
Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до
2030 року та затвердив операційний план заходів на 2023-2025 роки.
Отже, на державному рівні
йде робота над подоланням дискримінації та стереотипів за ознакою статі,
вдосконаленням законодавства про рівну оплату праці, а також створенням умов
для поєднання сімейних та професійних обов’язків. Зокрема, важливим кроком для
подолання гендерного розриву в оплаті праці є розробка нового Трудового
кодексу, де буде законодавчо закріплено принцип однакової оплати праці жінок та
чоловіків за працю рівної цінності, врегульовано правовий захист працюючих
жінок виключно в рамках позитивної дискримінації, а також будуть розширені
можливості для жінок працювати на умовах гнучкого режиму робочого часу,
надомної або дистанційної роботи.
Водночас низка чинників
сьогодні ще перешкоджають рівним економічним можливостям для жінок і чоловіків:
- недостатньо розвинена
практика оцінки потреб та виявлення бар’єрів для різних груп жінок і чоловіків;
- обмеженість можливостей
вести та розвивати бізнес, зокрема для жінок, які проживають у сільській
місцевості, для вразливих груп жінок, що зазнають множинної дискримінації
(жінки з числа ветеранів війни, осіб з інвалідністю, жінки ромської
національності та жінки інших категорій);
- упереджене ставлення
роботодавців до використання жіночої праці та дискримінація за ознакою статі
та/або віку на ринку праці;
- відсутність визнання
економічного внеску неоплачуваної хатньої та доглядової праці, що переважно
здійснюється жінками.
Новости по теме
{related-news}