Протягом минулого тижня у сесійній залі Асамблеї було прийнято ряд важливих
та результативних для України резолюцій: чотири резолюції з питань України, а також пять, повʼязаних із
питанням України.
Зокрема, парламентарії ухвалили:
резолюцію «Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та
миру», яка визнає геноцидні дії російської федерації для знищення української культури;
резолюцію «Терміновий заклик до Європи та її партнерів: передбачити негайні
та довгострокові політичні рішення для підтримки переміщених осіб з України»,
яка закликає до посилення політичної підтримки та надання необхідного
фінансування для реалізації політики внутрішнього переміщення в Україні, окрім
того Асамблея підкреслює важливість створення можливостей для переміщених осіб
в Україні зберігати і розвивати свою культурну спадщину;

резолюцію «Правові та правозахисні аспекти агресії російської федерації
проти України», яка, зокрема, містить заклик до створення спецтрибуналу за
злочини російської агресії;

резолюцію «Роль санкцій у протидії агресивній війні Російської Федерації
проти України», яка, зокрема, закликає до подальшого тиску на російських
виробників зброї та пропагандистів, а також до створення прозорого міжнародного
компенсаційного механізму для постраждалих у війні та на відбудову
України.

Також українська делегація разом з Міністерством закордонних справ України презентувала
проєкт віртуальної реальності «Жити війною» та виставку «Листівки з України» про знищену росією українську
культурну спадщину. Цими проєктами українські парламентарії надали змогу
європейській спільноті відчути реалії війни.

Під час відкриття керівниця української делегації Марія Мезенцева-Федоренко
згадала відомий масовий воєнний злочин проти видавництва Фактор-Друк та Віват, потужності яких у
Харкові знищила нещодавно росія.
«Завдяки Фонду Говарда Бафета вдасться відновити потужності, тому і діти, і
дорослі скоро зможуть читати улюблені книжки і продовжувати навчання. Ворог
обов’язково має понести відповідальність за свої злочини. Працюємо над тим, щоб
відкрити ще один вид компенсацій щодо культурної спадщини в рамках роботи
Реєстру збитків та компенсаційного механізму, до якого вже надійшло понад 3500
заявок українців», — повідомила парламентарка.


На майданчиках сесії українська делегація провела два потужних представницьких заходи. На
сайт-івенті, присвяченому полоненим росією українським медійникам «Журналісти
мають значення: Заклик до звільнення українських журналістів, утримуваних у
полоні російською федерацією», обговорювалися та напрацьовувалися механізми можливості
залучення ПАРЄ до допомоги Україні у важкому питанні звільнення та повернення додому захоплених
росією журналістів.


Також відбувся офіційний запуск платформи у ПАРЄ щодо становища українських
дітей, яка об'єднає парламентарів 46 країн-членів Ради Європи, представників
країн-спостерігачів та кожного комітету ПАРЄ. Ця платформа стане важливим
майданчиком для спільної роботи над питаннями, що стосуються всіх українських
дітей, які постраждали від війни. ЇЇ
головна мета — надання підтримки українській владі та міжнародним організаціям
у визначенні найшвидших способів ідентифікації та сприяння ефективному пошуку
дітей, з доступом до максимально можливої інформації про їхню ідентичність та
умови депортації або примусового переміщення росією.



Під час заходів наша делегація демонструвала фільм виробництва телеканалу Суспільне
Культура «Велика російська брехня: як росія краде історію» із серії документальних
фільмів, які демонструють тяглість впливу так званої російської «культурної
дипломатії» як реального інструменту пропаганди, зокрема, у сферах історії,
кіно, літератури, спорту, медіа та мистецтва.
У останній день роботи сесії Бюро ПАРЄ було погоджено підготовку за
пришвидшеною процедурою трьох важливих для нашої країни резолюцій, повідомила
членкиня української делегації Євгенія Кравчук.

Першу резолюцію щодо необхідність активізувати зусилля зі звільнення українських
журналістів, які перебувають у полоні російської федерації, готуватиме Комітет з
питань культури і медіа. «До роботи будемо підключати Комітет з юридичних питань. Запропоную
провести спільні комітетські слухання з теми», — зауважила парламентарка.
Другу резолюцію, подану за ініціативою парламентарів із групи ALDE,
готуватиме політичний Комітет. Вона буде присвячена Саміту про мир в Україні у
Бюргенштоці. Остання резолюція — щодо підтримки політичних переговорів для забезпечення
обміну та звільнення військовополонених, яку також готуватиме політичний
Комітет .


Окрім того, членкиня делегації Лариса Білозір виступила від імені Комітету ПАРЄ
з соціальних питань, охорони здоров'я та сталого розвитку стосовно резолюції
про захист прав людини для майбутніх поколінь. «Зробила особливий акцент на наслідках російської агресії на загальний мир та
добробут в Європі. І я з повною впевненістю можу казати, що голос України
чують! І ми маємо підтримку наших колег в Європі!», — підкреслила Лариса
Білозір.
Усім прийнятим важливим рішенням передувала напружена, вагома робота
парламентаріїв у комітетах Асамблеї протягом тижня сесії.
Українська парламентська делегація вже розпочала активну підготовку до наступної
сесії ПАРЄ, яка відбудеться восени з 30 вересня по 4 жовтня.