У заході, який
проходив у режимі відеозв’язку, взяли участь керівники комітетів Верховної Ради
України та Європейського Парламенту.

Зі вступним словом
до учасників засідання звернулися Президентка Європейського Парламенту Роберта
Мецола і Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
Під час проведення
двох кластерів — «Відбудова європейської України» і «Спільне будівництво
сталого майбутнього» — керівники парламентських комітетів розповіли про
діяльність їхніх комітетів та представили бачення спільної роботи.

Голова Комітету з
питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр
Мережко, зокрема, зазначив, що пріоритетними напрямами співпраці двох комітетів
— Комітету Верховної Ради і Комітету у закордонних справах Європарламенту можуть
стати спільні засідання, круглі столи з метою обговорення сучасних викликів
світової політики, спільних підходів до розв’язання проблем сучасних
міжнародних відносин та міжнародного права. Парламентарії зможуть обмінятися
досвідом, а також обговорити прогрес України у досягненні критеріїв вступу до
Євросоюзу.
Олександр Мережко
висловився за посилення співпраці між двома комітетами та профільними
комітетами у закордонних справах держав-членів ЄС, а також за участь у спільних
заходах, що стосуються реалізації спільної зовнішньої політики та політики
безпеки ЄС.
Голова Комітету з
питань правової політики Денис Маслов подякував представникам Європарламенту за
послідовну та потужну підтримку України у боротьбі за незалежність, за спільні демократичні цінності та спільну безпеку. Він зазначив, що надання
Україні статусу кандидата у члени ЄС накладає додаткові важливі зобов’язання і
підходи до виконання рекомендацій Єврокомісії. Денис Маслов доповів про їх виконання
й висловив впевненість, що скоро цей
процес буде успішно завершений.

«Приємно, що
нашими партнерами у Європарламенті є представники двох комітетів — Комітету з
конституційних питань і Комітету з правових питань. Це дійсно означає, що
Європарламент приділяє серйозну увагу верховенству права. І ми в Україні навіть
під час війни питанням цьому питанню приділяємо не меншу увагу. Я думаю, що
наша спільна робота може бути націлена на обмін досвідом, питання конституційної
юстиції та судової системи і, що не менш важливо, питання притягнення до
судової відповідальності осіб, винних у порушенні норм міжнародного права», —
додав Денис Маслов.


Голова Комітету з
питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич повідомив,
що наприкінці минулого року предмет відання Комітету та кількість членів
Комітету було збільшено. Зараз йде підготовка до збільшення кількості
підкомітетів з 5 до 8. «Хотів би зазначити, що це відбулося, зокрема, за
досвіду війни і нових предметів відання, що зараз є надважливим. Один з них —
безпека у кіберпросторі і кібероборона. Серед пріоритетних проектів, з якими зараз
працює Комітет: реформування СБУ, посилення її інституційної спроможності та
приведення законодавства України у відповідність до рекомендацій міжнародних та
європейських партнерів, удосконалення планування у сфері оборони, зокрема,
застосування програмно-проектного та портфельного менеджменту, основи
ефективного управління ресурсами у сфері оборони за досвідом держав-членів НАТО
і ЄС. Також актуальним є приведення національного законодавства у відповідність
із концептуальними підходами законодавчих актів країн-членів ЄС у сфері
експортного контролю. Хоча більшість питань, віднесених до компетенції Комітету,
регулюються на рівні національного законодавства і не підлягають під дію міжнародних
правових зобов’язань України, однак Комітет враховує європейську практику під
час законодавчого регулювання того чи іншого питання», — додав Олександр Завітневич.


Голова Комітету з
питань молоді і спорту Андрій Кожем’якін зазначив, що Комітет звернувся до
світової спільноти, до Європейського Парламенту з тим, щоб підтримати Україну і
заборонити участь в Олімпіаді у 2024 р. представників росії та білорусі. «З початку
повномасштабної війни проти України двері світового спорту для спортсменів
росії і білорусі закриті. І вони мають бути постійно зачиненими для них на
період війни, на період післявоєння.
Вже 282 наших
спортсменів - членів збірних команд України загинули на фронті. Позавчора під
Бахмутом загинув член збірної команди України з велоспорту Костянтин Дейнека. І
так кожного дня спортсмени кладуть свої життя заради того, щоб наша країна
процвітала», — наголосив Андрій Кожем’якін і закликав парламентаріїв підтримати
Україну і «не допустити на спортивні майданчики ворога, який вбиває та катує».
Голова Комітету з
питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус подякував
Президентці Європейського Парламенту Роберті Мецолі за її ініціативу «генератор
надії». «Це дійсно допомогло Україні пройти цю важку зиму, тому що 1200 ракет
та дронів були випущені по українській енергосистемі. Були нанесені значні
пошкодження, які вимірюються млрд дол. На
жаль, 115 цивільних людей, працівників енергокомпаній, загинули, перебуваючи на
своїх робочих місцях. І ще 289 людей було поранено. Ми заплатили важку ціну і в
нас ще є попереду важка робота по відновленню нашої енергосистеми», — зазначив
Андрій Герус.

Також Голова
Комітету повідомив, що вчора Україна розпочала експорт електроенергії в сусідні
Польщу та Молдову.

Говорячи про пріоритети
співпраці, Андрій Герус зазначив, що «насамперед це відновлення нашої енергосистеми.
Друге — енергетична ефективність і відповідальне споживання електроенергії.
Третє — це розвиток «зеленої» енергетики та розвиток розподіленої генерації. І
четверте — побудова конкурентних енергетичних ринків, інтегрованих у
європейські енергетичні ринки, розвиток експорту та імпорту е-носіїв. І я
впевнений, що якщо ми й далі будемо діяти спільно, узгоджено й рухатися разом,
то ми отримаємо обов’язково перемогу і у великій війні. Дякую вам за допомогу
нашій країні».
Голова Комітету з
питань економічного розвитку Дмитро Наталуха зазначив, що ми вже на 100%
виконали свої зобов’язання у сфері статистики, звітності. На 90% виконали у
питаннях підприємництва тощо. І навіть під час війни ми працюємо над адаптацією
українського законодавства і його наближенням до європейського законодавства.
«У нас на сьогодні
два пріоритети — це подолання викликів після російської агресії і післявоєнна
реконструкція України. Наша мета — зробити процес реконструкції швидким і
безпроблемним. І тому ми працюємо з представниками ЄС, ЄБРР, іншими організаціями
для того, щоб покращити нашу співпрацю над реконструкцією України. Також ми
обмінюємося практикою і досвідом з колегами з Європарламенту. Наш комітет хотів
би почати діалог про необхідні реформи для того, щоб Україна могла брати участь
у європейських проектах, які називаються «нет зеро» в ЄС і т. ін. І брала би
участь в європейській промисловій стратегії в цілому. Ми вважаємо, що співпраця
з європейськими партнерами буде динамічною і взаємовигідною», — зазначив Дмитро
Наталуха.
Голова Комітету з
питань бюджету Роксолана Підласа зауважила, що співпраця між нашими
парламентами є критично важливою для майбутньої інтеграції України в ЄС.

«Наш Держбюджет не
може фінансувати реконструкцію самостійно. Вчора Президент України підписав
поправки до бюджету, який вже становить 42 млрд. дол. США. Але війна точиться
і, на жаль, нам доведеться ще раз виправляти бюджет, ще раз підвищувати кошти
на військові потреби і підвищувати дефіцит бюджету. Я хотіла б сказати, що все,
що Україна заробляє через податки, приватизацію, кредити і т.д., все це йде на
наші військові потреби. Однак пенсії, зарплати для вчителів, лікарів, пільги і
відбудова — це фінансується нашими партнерами і за рахунок міжнародних кредитів.
У 2023 р. ЄС залишається одним із найбільших донорів Держбюджету. Ваш Парламент
виділяє 18 млрд євро Україні, з них 4,5 млрд вже було передано на рахунки Уряду.
Ми дуже дякуємо ЄС за цю актуальну своєчасну підтримку», — зазначила Руслана Підласа,
додавши, що «наші комітети можуть співпрацювати. Ми також плануємо встановити
щільні робочі стосунки з бюджетним Комітетом Європарламенту. На поточний рік ми
хочемо розробити комплексне законодавство, яке регулювало б моніторинг і аудит
ресурсів, що будуть застосовуватися для реконструкції України в майбутньому».
Голова Комітету з
питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак відзначив, що пріоритетом
Комітету є не тільки реформування і розвиток системи освіти, науки та
інновацій, але й подальша інтеграція в європейський освітній і науковий
простір.
Він поінформував
про наші системні реформи. Практичними прикладами цього будуть пріоритети на 2023
рік: створення системи освіти впродовж життя і реформування системи професійної
освіти, які повинні закласти фундамент для створення швидкої ефективної системи
підготовки, перепідготовки і розвитку людського капіталу для подальшої
відбудови України. «І в даному контексті дуже цінною для нас буде експертна
підтримка відповідного профільного Комітету Європарламенту в підготовці, зокрема,
і цих законів. Для того, щоб ми змогли максимально врахувати як директиви ЄС,
так і найкращі практики та норми права ЄС. Тож ми сподіваємося на плідну й
ефективну співпрацю з профільним Комітетом Європарламенту. А наприкінці я хочу
окремо подякувати всім країнам ЄС за те, що прихистили наші родини, жінок,
дітей, надали їм доступ до своїх систем освіти», — зазначив Сергій Бабак.
Із заключним
словом до учасників засідання звернулися Співголови Парламентського Комітету
асоціації Україна-ЄС Вітольд Ващіковський і Вадим Галайчук.