Під головуванням Першого заступника Голови Верховної Ради України Олександра Корнієнка, 20 жовтня цього року відбулося засідання Робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо внесення змін до законів України у сфері парламентського права.
Олександр Корнієнко поінформував, що до участі у засіданні долучився керівник Місії Європарламенту Пет Кокс. Він зазначив, що Апаратом Верховної Ради проведена значна робота з виконання Постанови Парламенту від 17 березня 2016 року, прийнятої за результатами Доповіді та Дорожньої карти щодо внутрішньої реформи та підвищення інституційної спроможності Верховної Ради. Настав час підсумувати напрацювання підгрупи з питань підвищення рівня інституційної спроможності щодо відповідності забезпечення роботи Верховної Ради потребам і викликам.

Заступник керівника Апарату – керівник Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради Михайло Теплюк зазначив, що Місія Європарламенту під головуванням Пета Кокса провела комплексний аудит діяльності Верховної Ради та сформулювала 52 рекомендації для реформування парламенту за сімома основними напрямами.

Рекомендації стосувалися семи блоків питань: законодавча спроможність та законотворчий процес; політичний нагляд за виконавчою гілкою влади; відкритість, прозорість та підзвітність громадянам; наближення українського законодавства до права ЄС; діяльність Апарату парламенту (адміністративна спроможність); коаліція, опозиція та діалог у Верховній Раді; дотримання етичних норм і стандартів поведінки у Верховній Раді.

За словами Михайла Теплюка, певна робота зроблена попередніми скликаннями, але в період роботи Верховної Ради дев’ятого скликання роботу актуалізовано, частину заходів виконано. Яскравим прикладом цього може бути реалізація 37 рекомендації, яка міститься в Постанові і стосується Дослідницької служби Верховної Ради.

Що стосується кадрових потреб Комітетів та потреби в експертизі, в Апараті була прийнята кадрова стратегія. «Дякуючи проекту Євросоюзу був створений тренінговий центр, який оснащений на рівні сучасних вимог. І найближчим часом він запрацює, поєднуючи зусилля Дослідницької служби та Апарату», - сказав Михайло Теплюк. Щодо проведення засідань Погоджувальної ради у закритому режимі, то так сталося, що з запровадженням дії воєнного стану, засідання є закритими. Досвід з питань забезпечення функціонування економіки, соцпитань тощо, у плані формату, який існує впродовж крайніх 8 місяців, може бути оцінений та врахований у подальшій роботі.

Введення в дію єдиної електронної бази документообігу з 2021 року дозволило підвищити рівень виконання вимог Регламенту. План відновлення України в частині парламентської реформи передбачає введення в дію механізму дореєстраційної бюджетної, антикорупційної, євроінтеграційної експертиз законопроектів. Запроваджено щорічний план законопроектної роботи Верховної Ради, що формується із залученням всіх суб’єктів права законодавчої ініціативи.

У рамках робочих груп обговорюється ідея запровадження голосування простою більшістю голосів. Проблема, яку хотіли вирішити через таку рекомендацію (низька відвідуваність, і як наслідок, складнощі в ухваленні законопроектів) є значно менш актуальною для Верховної Ради дев’ятого скликання.


План відновлення України в частині парламентської реформи передбачає прийняття Закону про парламентську службу, що врегулює статус парламентських службовців. Стосовно ретельного аудиту Кошторису Верховної Ради, то, за словами Михайла Теплюка, починаючи з 2018 року кошториси парламенту затверджуються щорічно в установленому порядку.
Серед досягнень в частині прозорості та відкритості Верховної Ради, усі 8 рекомендацій були або повністю виконані, або майже виконані. Функціонує онлайн-платформа «громадське обговорення законопроектів». Стратегія електронного парламентаризму на 2018-2020 роки виконана. Комунікаційна стратегія Верховної Ради на 2017-2021 роки майже повністю виконана.
Впровадження методів і засобів кібербезпеки здійснюється в робочому порядку. Унормовано на рівні закону опублікування на офіційному сайті Верховної Ради депутатських запитів.

У частині інституційної спроможності, було рекомендовано зменшити кількість профільних комітетів, які повинні співвідноситися зі сферами відповідальності міністерств. У Верховній Раді 9 скликання створено 23 комітети із забезпеченням наближення до сфери відання міністерств.

За дорученням керівництва Апарату Верховної Ради опрацьовується питання оновлення правил роботи помічників-консультантів народних депутатів. Тривають дискусії щодо Етичного кодексу у робочій групі з реформування парламенту.
Перед учасниками засідання виступив голова Місії Європарламенту Пет Кокс, який відзначив значний прогрес у виконанні Постанови щодо підвищення інституційної спроможності Верховної Ради України. Він висловив солідарність з народом України та побажав успіхів Верховній Раді у реалізації внутрішньої реформи.
Колишній Голова Європарламенту зауважив, що вже минуло немало часу з проведення оцінки, та «багато чого було реалізовано та змінилося»: «Для нас корисно озирнутися на те, що зроблено, та визначатися, що треба робити далі».
«Наступний крок для України після війни полягаємо в тому, що ми всі маємо разом зібратися та почати роботу, аби парламентська лідерська роль відповідали потребам України в контексті законодавчих вимог», — заявив Пет Кокс.

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко зазначив, що більшість Рекомендацій Місії імплементовано. За його словами, проведена фундаментальна робота у 2010-их роках, але зараз ми рухаємося до середини 2020-их. «Потрібно думати як державникам, базуючись на закладеному фундаменті, думати на наступне скликання», - сказав Олександр Корнієнко і наголосив, що певні речі засадничі вже виконані, але потрібно рухатися вперед.