Завершилась
7 сесія парламенту 9 скликання, яка була не легкою. Повномасштабна війна внесла
корективи у життя всіх українців. Змінились плани, погляди та пріоритети. Однак
війна вплинула і на роботу Верховної Ради, яка в умовах воєнного стану
максимально ефективно працює.
З
перших днів війни парламент ухвалив майже 70 документів: законів і постанов,
спрямованих на протидію російській агресії. Серед основних: щодо кримінальної
відповідальності за колабораційну діяльність; встановлення винагороди за
добровільно передану ЗСУ та придатну до використання російську техніку; Закон
про співпрацю з Міжнародним кримінальним судом; Закон про примусове вилучення в
Україні об’єктів права власності рф та її резидентів; Закон щодо заборони
проросійських політичних партій; Закон про визнання рф державою-терористом;
Постанова про вчинення рф – геноциду Українського народу. А також – Постанови
про неприпустимість псевдореферендумів на тимчасово окупованих територіях; щодо
засудження акту ядерного тероризму на Запорізькій АЕС та введення додаткових санкцій
проти рф.

Комітет
з питань цифрової трансформації, під час 7 сесії також плідно працював.
Відбулось 16 засідань Комітету, слухання та круглі столи. Попри усі виклики за
цей період нам вдалося зробити чимало важливої роботи.

В
умовах війни члени Комітету і працівники секретаріату активно долучались до
роботи в інформаційному просторі задля заклику до посилення санкцій і
міжнародної ізоляції агресора. Також для підвищення уваги до потреб армії й
допомоги мирним жителям та захисту прав громадян. Зокрема, Комітетом було
надіслано низку листів та повідомлень до парламентів світу, міжурядових
організацій тощо щодо підтримки та надання допомоги Україні.

Комітет
було визначено головним з розгляду 22 законопроектів. З них 7 прийнято
Верховною Радою як закони України, інші знаходяться в роботі. Водночас Комітет
зосередив увагу над законодавчими ініціативами для діяльності держави в умовах
війни.

Парламентом
прийнято наступні закони:

про віртуальні активи.
Він
легалізує ринок віртуальних активів в Україні, визначає права й обов’язки
учасників ринку і засади державної політики у сфері обігу віртуальних активів.
Цей Закон важливий, оскільки більша частина ринку віртуальних активів знаходилась
у «сірій» зоні. Це, зі свого боку, створювало потенційні ризики як для держави,
так і для бізнесу та користувачів.

про хмарні послуги.

Він врегульовує
правові відносини, пов’язані з використанням технології хмарних обчислень та з
наданням хмарних послуг. Закон спрямований на розвиток платформ
інформаційно-комунікаційних технологій, що базуються на хмарних обчисленнях та
реалізації політики пріоритету хмарного середовища у сфері державного
управління, освіти, науки й інших сферах суспільного життя.
№ 2130-IX щодо забезпечення
функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних
систем, публічних електронних реєстрів.

Закон
надає змогу посилити кіберзахист державних інформаційних ресурсів та об'єктів
критичної інформаційної інфраструктури. Основна мета – дозвіл на створення
резервних копій державних інформаційних ресурсів та їх розміщення за межами
України із дотриманням встановлених для таких ресурсів вимог щодо їх захисту,
цілісності та конфіденційності. Також можливість розміщення за межами України інформаційно-комунікаційних
систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів.
№ 2240-IX щодо щодо
підвищення ефективності організації роботи постачальників електронних
комунікаційних мереж та/або послуг в умовах воєнного стану.
Закон
забезпечує стале функціонування електронної комунікаційної мережі держави в
умовах воєнного стану і не допускає втручання ворожих сил у її функціонування. Якщо
окремі постачальники електронних комунікаційних мереж та/або послуг не виконують
розпорядження НЦУ, то вони позбавляються можливості здійснювати діяльність у
сфері електронних комунікацій.
№ 2370-ІХ щодо забезпечення
формування та реалізації державної політики у сферах електронних комунікацій і
радіочастотного спектра на період дії воєнного стану та післявоєнного
відновлення економіки.

Закон
врегульовує питання здійснення повноважень ЦОВВ у зазначених сферах на період
дії воєнного стану та післявоєнного відновлення економіки.
№ 2529-ІХ щодо покращення
управління у сфері електронних комунікацій.

Він забезпечує
стале функціонування електронної комунікаційної мережі держави у мирний та
воєнний часи. Регулятор (НКЕК) зможе відтерміновувати, продовжувати строк дії
ліцензій або продовжувати строк дії дозволів на користування ресурсом
нумерації.
№ 2530 – ІХ щодо забезпечення
умов для розвитку та відновлення електронних комунікаційних мереж.

Він
забезпечує умови для розвитку і відновлення зв’язку в Україні або в окремих її
місцевостях під час дії воєнного стану та у післявоєнний час. Унормування прав
й обов’язків сторін з питань доступу до інфраструктури зараз актуальне і буде
актуальним після завершення війни, оскільки на окремих територіях країни буде
потреба у продовженні активного відновлення зв’язку.

Наразі
Верховна Рада приділяє особливу увагу євроінтеграційним законопроектам. Тож команда
Комітету сфокусувала увагу на законопроектах щодо захисту персональних даних і
забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне
визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації
законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації.
В
наших планах – нова редакція Закону про захист персональних даних. Він має
врегулювати правові відносини, пов'язані з обробкою персональних даних і підвищити
рівень захисту конституційного права на повагу до приватного життя.
Також
ми працюємо над підготовкою до другого читання законопроекту , який 12 травня Верховна Рада прийняла за основу. Він пришвидшить
інтеграцію України до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу і максимально
наблизить положення національного законодавства до європейських вимог у сферах
електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Загалом
головний пріоритет Комітету – сучасна, комфортна, європейська Україна. Ми
прагнемо, щоб важливі державні послуги перейшли в онлайн та значно спростили
життя українців. Водночас онлайн-сервіси допоможуть подолати корупцію та
зробити державні процеси більш прозорими. Для цього необхідно продовжувати
приймати та впроваджувати законодавчі зміни та ініціативи.