В ефірі національного
марафону «Єдині новини» Перша заступниця Голови Комітету з питань гуманітарної
та інформаційної політики Ірина Констанкевич розповіла, чому ухвалення
законопроекту про медіа (реєстр. №2693-д, доопрацьований у Комітеті) є нагальним
та яких додаткових змін потребує.
«Законопроект про медіа - один із
найскладніших, які розглядав Комітет з питань гуманітарної та інформаційної
політики. Ще в липні 2020 року Комітет подав компромісний доопрацьований
варіант проекту Закону, але досі він не розглядався у Парламенті. Незважаючи на
нагальність, окремі його норми потрібно переглянути у контексті нових загроз і
викликів, спричинених повномасштабною війною», - зазначила Ірина Констанкевич.
За її словами, поза
сумнівом те, що закон про медіа має бути. «Перше - це вимога часу. Усе медійне
законодавство є застарілим, і точкове оновлення не відповідає суспільним
запитам. Друге - адаптація до вимог ЄС. Україна отримала статус кандидата у ЄС,
необхідно синхронізувати наше законодавство з європейським. Директиви
Європейського Союзу про аудіовізуальні медіапослуги потрібно впровадити у
законодавство. Третє - повномасштабна війна. У цих умовах необхідно прописати
додаткові норми», - пояснила політикиня та ще раз акцентувала, що задля
виконання вимог з боку України як кандидата на вступ в члени ЄС потрібно
якнайшвидше ухвалити новий закон про медіа.

Нагадаємо, Україна має міжнародні зобов’язання щодо імплементації у національне
законодавство норм Директиви Європейського парламенту та Ради 2010/13/ЄС про
аудіовізуальні медіапослуги від 10 березня 2010 року зі змінами, внесеними
Директивою (ЄС) 2018/1808 від 14 листопада 2018 року, тобто повинна закріпити
на рівні закону оновлений комплекс правових норм у галузі аудіовізуальних
медіа, який би відповідав європейським стандартам та сучасному рівню
технологічного розвитку, реформував державне регулювання галузі, визначив
ефективні та сучасні інструменти захисту прав споживачів на вільне отримання
інформації, а також встановив чіткі прозорі правила щодо обмеження шкідливого
контенту.

Зауважимо, що у межах підготовки законопроекту про медіа до повторного
першого читання профільний Комітет розглянув і узагальнив величезний масив
зауважень і пропозицій, отриманих за наслідками публічної експертизи. Комітет у
січні - березні 2020 року, реагуючи на широкий суспільний резонанс, викликаний
реформою медійного законодавства, провів серію зустрічей, круглих столів,
конференцій з представниками медійної індустрії, журналістами, видавцями,
правниками, представниками професійних асоціацій і громадських організацій, під
час яких було обговорено найбільш дискусійні положення законопроектів.
Крім цього, свого часу акти
були направлені на експертизу до Ради Європи. У березні 2020 року в режимі відеоконференції відбулося триденне
детальне обговорення законопроектів про медіа з експертами Ради Європи за
участі членів Комітету та членів робочої групи.
Наразі проект Закону
про медіа (реєстр. №2693-д), доопрацьований Комітетом, очікує на розгляд у
першому читанні
з урахуванням уточнень, схвалених Комітетом і викладених у висновку від 14
липня 2020 року.
Водночас Комітет вважає, що доопрацьована редакція проекту потребує
«ревізії» у зв'язку зі змінами, які були внесені впродовж двох років до Закону
України «Про телебачення і радіомовлення», Закону України «Про друковані засоби
масової інформації (пресу) в Україні», Закону України «Про Національну раду
України з питань телебачення і радіомовлення». Крім того, повномасштабна війна,
розв'язана Росією проти України, вагомою складовою якої є інформаційна агресія,
диктує необхідність внесення до законопроекту відповідних запобіжних норм.