Тимчасова слідча комісія
Верховної Ради України з питань розслідування випадків та причин порушення прав
дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони
дитинства, реформування системи закладів інституційного догляду та виховання,
реалізації права дитини на сімейне виховання та усиновлення, розвитку
(модернізації) соціальних послуг провела 21-е засідання, на якому розглянула стан
використання коштів субвенції з державного
бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими
освітніми потребами.

Голова Комісії Павло Сушко зазначив,
що це друге засідання слідчої комісії, присвячене інклюзії та стану організаційного
та фінансового забезпечення інклюзії з боку держави, зокрема, ефективності використання
субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми
потребами.
Як наголосив голова ТСК, стан
реалізації права дитини з особливими освітніми потребами на інклюзивне навчання
є одним з показників зрілості суспільства. «Ще у 2010 році було затверджено
Концепцію розвитку інклюзивного навчання, а з 2017 року, коли була запроваджена
державна субвенція, країна значно просунулася в цій сфері. Однак всі ці процеси
супроводжуються наявністю дискусії щодо місця спеціальної освіти, її
співвідношення з інклюзивною. Значною мірою це питання вирішило би прийняття
нової Стратегії освіти дітей з ООП», - сказав Павло Сушко і зауважив, що тут цікавий
досвід інших країн.

Починаючи з 2017 року у
державному бюджеті передбачаються цільові видатки у вигляді субвенції на
надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами. Двічі
Рахунковою палатою проведено аудит ефективності використання коштів субвенції.
Учасники засідання ТСК
заслухали інформацію заступника голови Рахункової палати Андрія Майснера, який доповів
про результати звіту Рахункової палати, про виявлені порушення, і проблеми, які
необхідно вирішити у забезпеченні дітей з ООП. Він звернув увагу присутніх на
величезні суми невикористаних субвенцій на дітей. Андрій Майснер також
зауважив, що робота педагогічно-корекційних фахівців, які працюють із дітьми з
ООП, не оплачується належним чином. Він вказав на необхідність застосування МКФ
- Міжнародного класифікатора функціонування, обмежень життєдіяльності та
здоров’я, для поділу осіб з ООП за ступенем тяжкості порушень та визначення
рівнів підтримки. Андрій Майснер зазначив, що можливо донести батькам дітей з
ООП, як вони можуть знайти інформацію з відкритих джерел, чи виділялася
субвенція на їхню область і в якому розмірі, щоб і батьки дітей могли бачити цю
інформацію, і знали, що їм є до чого апелювати і на що розраховувати в разі
відмов адміністрації школи, обласної влади. Представник Рахункової палати також
звернув увагу на невирішену ситуацію із бебі-боксами, повідомив присутнім, які
фінансові зловживання вже відбулися у цій сфері.

Голова комісії підтримав
позицію представники Рахункової палати і зазначив, що ТСК і надалі працюватиме
над з’ясуванням і вирішенням проблем із забезпеченням дітей з ООП.

Вивченням Звіту та даних МОНу
встановлено, що з року в рік ростуть залишки невикористаної субвенції. Станом
на 1 листопада залишок субвенції становить 328 млн. грн. В той же час, як
наслідок, більше третини дітей з ООП у 2019-2020 роках недоотримали
психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових послуг. З причин або
відсутності відповідних фахівців, або через низьку оплату їх послуг В Звіті
наведено приклад, коли фахівцю для проведення заняття потрібно доїхати з міста
до села, де навчається дитина, при цьому витрати кошти на проїзд, і він буде
мати заробітку 33 грн.
Ще гірша ситуація з закупівлею
обладнання для дітей з ООП. Обладнання, яке закуповується за кошти субвенції,
або не використовуються та на момент аудиту Рахункової навіть було
нерозпакованим, або куплено незрозуміло для кого, як це було з закупівлею
спеціального обладнання для незрячих дітей та його розподіл між школами, у яких
ніколи таких дітей не було. Це у Львівській області. Або придбання за кошти
субвенції обладнання для соціально-побутового орієнтування та його встановлення
просто на кухні гуртожитку. І це тільки ті випадки, які були встановлено в
результаті вибіркового аудиту Рахункової.
Під час засідання перший заступник
міністра освіти і науки Андрій Вітренко доповів про кількість
корекційно-педагогічних працівників, про їх підготовку. У свою чергу, заступник
міністра освіти і науки Віра Рогова окреслила проблеми, з якими стикаються
регіони в плані забезпечення корекційно-педагогічними працівниками.

Секретар Комісії народний
депутат Юрій Павленко запропонував звернутися до Голови Уряду щодо: надання
інформації стосовно обсягу державного замовлення на корекційних педагогів; щодо
запровадження Дня працівника інклюзивної освіти; щодо координації роботи МОН,
Мінфіну, Мінсоцполітики та ОДА з метою недопущення невикористання субвенцій на
дітей.

Учасники засідання обговорили
питання освоєння субвенцій на інклюзії на прикладі Вінницької області. Член ТСК
народний депутат Ірина Борзова доповіла про проблемні питання інклюзії на
прикладі Вінниччини. Вона звернула увагу на проблему несвоєчасних надходжень
коштів субвенції на інклюзію, а саме, лише тричі на рік, щодо проблеми
забезпечення спецзасобами. Ірина Борзова наголосила на важливості закупівлі
автобусів для ІРЦ, зокрема, Вінницька область стала єдиною, хто це зробив
наразі.
Члени ТСК, за наслідками обговорення,
підтримали висновки про те, що «МОН не забезпечив ефективного використання
коштів субвенції на підтримку осіб з ООП та про те, що реформа інклюзії
проводиться без належної координації та організаційної підтримки. Відсутні точні дані щодо кількості дітей з ООП. Є проблема відсутності достатньої
кількості фахівців спеціальної освіти. Є необхідність визначення обсягів
державного замовлення фахівців спеціальної освіти. Є потреба чіткого визначення
кількості дітей з ООП, ведення єдиного прозорого реєстру осіб з ООП. Необхідно
уніфікувати категорії у звітності щодо дітей з ООП. Є необхідність чіткої
координації роботи між міністерствами, громадами, школами. Слід визначити
вартість потреб дитини з ООП».