На засіданні 15 грудня Комітет з питань інтеграції України
до ЄС заслухав звіти міністерств та Уряду України щодо того, яких заходів вони
вжили, щоб виконати Рекомендації Комітету, ухвалені за результатами слухань на
тему: «Європейський зелений курс». Слухання відбулися торік у вересні. За
результатами цих слухань Комітет оприлюднив та передав Уряду рекомендації щодо
імплементації Україною заходів в рамках Європейської зеленої угоди. Ця угода —
це стратегія ЄС, що передбачає перетворення Європи до 2050 року на перший
кліматично нейтральний континент зі стійкою економікою, вільною від викидів СО2
та незалежною від викопних ресурсів. Україна задекларувала свою зацікавленість
щодо участі в цьому процесі.
Директорка Урядового офісу з питань координації європейської
та євроатлантичної інтеграції Наталія Форсюк поінформувала, що в Уряді наразі
працює робоча група діалогу високого рівня щодо Європейського зеленого курсу.
За результатами другого засідання цієї групи було наголошено щодо готовності ЄС
підтримати подальші зусилля України, в тому числі, шляхом надання фінансової
допомоги для створення повноцінної системи кліматичного урядування в Україні.
Це може передбачати підтримку ініціатив зеленого фінансування. Також були
досягнуті домовленості щодо створення фінансової платформи, яка дасть
можливість координації фінансування через залучення як національних ресурсів,
так і мобілізації міжнародних ресурсів. Наталія Форсюк зазначила, що поточний
податок на вуглець в Україні занадто низький і його надходжень не буде
достатньо для забезпечення потреб України з декарбонізації. Важливим є питання
створення фонду для зеленого переходу України. Вона також повідомила, що
спільно зі Світовим банком Україна розробляє стратегію зеленого водню до 2050
року та здійснює науково-технічне дослідження можливості ГТС України для
транспортування водню до Євросоюзу. Урядом наразі сформовано портфоліо понад 10
пілотних проектів цього напрямку. Також Україна затвердила амбітний Національно
визнаний внесок, відповідно до Паризької угоди. У ньому заплановано зниження
викидів на 65%. Кабмін затвердив робочу групу для узгодження підходу щодо
застосування Україною механізму координування вуглецю на кордоні.

Заступниця міністра захисту довкілля та природних ресурсів
України з питань європейської інтеграції Ірина Ставчук зауважила, що наразі
відпрацьовується запуск системи моніторингу, звітності і верифікації викидів:
«Для того, щоби запускати систему, треба мати хоча б декілька років даних від
підприємств. Перші звіти ми отримаємо наступного року, повною мірою почнемо
інформацію отримувати вже з 2023 року. Вона важлива для того, щоб правильно
сформувати розподілення квот на викиди парникових газів і сформувати усю
систему». Також Ірина Ставчук повідомила, що Міндовкілля працює над рамковим
законопроектом у сфері зміни клімату. У міністерстві сподіваються, що до кінця
року такий законопроект буде оприлюднено для обговорення, коментарів та
подальшого доопрацювання.

Заступник міністра з питань європейської інтеграції
Міністерства енергетики Ярослав Демченков заявив, що реалізація кліматичних
амбіцій України має здійснюватися з урахуванням соціальної справедливості.
Україна, за його словами, вже сьогодні виробляє 70% електроенергії у такий
спосіб, що не залишає вуглецевого сліду. Водночас, значну частку в системі
продовжує посідати вугілля. Це близько 25% від загальної генерації. Вже
перевищено граничний ресурс усіх енергоблоків електростанцій, що працюють на
вугіллі. Їхня модернізація або заміна вугільної генерації є неминучою. Україна
наразі моделює різні сценарії розвитку енергетичного сектору. Результати цього
моделювання увійдуть в Національну енергетичну стратегію до 2050 року, а також
до Національного інтегрованого плану енергетики та клімату до 2030 року. Проекти,
за словами заступника міністра, будуть представлені для обговорення вже у
першому кварталі наступного року, а затвердити їх планують у липні 2022.


Голова Комітету у зв’язку з цим поцікавилася, чи
започаткована реформа вугільної галузі і до чого тоді приєдналася Україна під
час Конференції ООН зі зміни клімату COP 26, коли було оголошено, що Україна
долучилася до Альянсу щодо припинення використання вугілля при виробництві
електричної енергії: «Про це заявив Президент, однак ми не бачили рішення Уряду
з цього приводу. А на запити громадських організацій міністерство відповідає,
що 2035 рік — це оптимістичний сценарій, а 2040 рік — це базовий сценарій
(відмови від вугілля)». Ярослав Демченков зауважив, що відмова від вугілля буде
поступовою. До 2035 року за його словами, планується скоротити до 6% вугільної
генерації при виробленні електроенергії.

Комітет з питань інтеграції України до ЄС, розглянувши
питання щодо кроків, вжитих на виконання заходів, зазначених у рекомендаціях
комітетських слухань на тему: «Європейський Зелений Курс» ухвалив:

1) заслухану інформацію представників ЦОВВ взяти до відома;

2) Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

- пришвидшити роботу, спрямовану на реалізацію Європейського
зеленого курсу;

- визначити чіткі терміни виконання завдань з метою приєднання
України до зазначеної політики Європейського Союзу;

- забезпечити структурований і регулярний діалог з
Європейським Союзом щодо залучення української сторони до розробки та
реалізації політик у рамках Європейського зеленого курсу.

Голова Комітету з питань інтеграції України до ЄС Іванна
Климпуш-Цинцадзе зауважила, що Комітет і надалі буде продовжувати моніторити,
допомагати міністерствам і в міжнародному діалозі, і на рівні ухвалення
законодавчих рішень. Вона також повідомила, що ініціюватиме законопроект, який
допоможе технічно налагодити і пришвидшити ратифікацію двосторонніх угод
України, зокрема, з Європейським інвестиційним банком. Цей банк є одним з
основних кредиторів України і пропонує найвигідніші умови. Водночас через
відсутність якісних перекладів двосторонніх угод процес ратифікації затягується
і ускладнюється. Забезпечення якісних перекладів міжнародних двосторонніх угод,
на думку голови Комітету, має бути вирішено на законодавчому рівні із
залученням МЗС, міністерств та Уряду.