Законопроектом про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо
вирішення батьками питань тимчасового виїзду дітей за межі України, №6146, пропонується
запровадити можливість кожного із батьків надавати згоду на тимчасовий виїзд за
межі України дитини, яка не досягла шістнадцяти років, в супроводі другого з
батьків шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів
цивільного стану громадян через Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Передбачається чіткий механізм отримання згоди на тимчасовий виїзд дитини
за межі України:
один з батьків, який має намір здійснити тимчасовий виїзд за межі України з
дитиною, яка не досягла шістнадцяти років, звертається до другого з батьків за
наданням згоди на такий виїзд, якщо відсутні визначені законом підстави, коли
такий виїзд дозволяється без згоди другого з батьків;

протягом 10 календарних днів після відповідного звернення другий з батьків
зобов’язаний надати згоду на тимчасовий виїзд або письмову відмову із
зазначенням причин її ненадання;
у разі неотримання відповідної згоди один із батьків, який не має
заборгованості зі сплати аліментів, має право звернутися до суду із заявою про
надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України дитини, яка не досягла
шістнадцяти років, без згоди другого із батьків.
Суд ухвалює рішення про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України
дитини, яка не досягла шістнадцяти років, без згоди другого з батьків, якщо
судом встановлено, що такий виїзд не суперечить інтересам дитини.

Також законопроектом пропонується зберегти чинні норми щодо можливості
тимчасового виїзду дитини за межі України у супроводі одного з батьків або за
його згодою, у разі:

якщо місце проживання дитини з одним з батьків визначено за рішенням суду
або підтверджено висновком органів опіки та піклування та до нього не
застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення
з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною;

наявності у другого з батьків заборгованості зі сплати аліментів, сукупний
розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці.

Під час обговорення члени Комітету наголосили на необхідності врегулювання
питання тимчасового виїзду дітей за межі України. Водночас, народні депутати привернули
увагу до деяких недоліків законопроекту, що можуть привести до порушення прав
дітей, та запропонували шляхи його покращення.
Зокрема, було зазначено, що законопроектом не врегульовано порядок виїзду
дітей на лікування тяжких захворювань без згоди іншого з батьків. Зрозуміло, що
у цих випадках одного місяця перебування за межами України буде недостатньо, і
фактично законопроект дискримінує тяжкохворих дітей, батьки яких вчасно
сплачують аліменти. Члени Комітету запропонували надати дітям, хворим на
захворювання, визначені статтею 185 Закону України «Про державну допомогу сім'ї
з дітьми», право на тимчасовий виїзд за межі України на термін лікування, якщо
необхідність лікування підтверджена документом, виданим
лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку
та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
Законопроектом недостатньо врегульоване питання тимчасового виїзду за межі
України дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Відповідно
до чинного законодавства діти-сироти та діти, позбавлені батьківського
піклування, які досягли 16 років, мають право на виїзд за межі України без
жодних обмежень, що може бути використано для торгівлі людьми та тіньового
усиновлення. При цьому, держава не має будь-якої інформації про долю цих дітей.
Тому, враховуючи, що відповідно до статті 52 Конституції України утримання та
виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування,
покладається на державу, члени Комітету запропонували передбачити, що
дитина-сирота, дитина, позбавлена батьківського піклування, яка досягла
шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України за погодженням з органом
опіки та піклування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів.
Відповідно до частини третьої статті 160 Сімейного кодексу, якщо батьки
проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років,
визначається нею самою. Через це всі рішення органу опіки та піклування чи суду
про визначення місця проживання втрачають силу. Тому членами Комітету було
запропоновано надати дитині, яка досягла чотирнадцяти років, право на
тимчасовий виїзд за межі України на термін до одного місяця з будь-ким з
батьків.

Також члени Комітету запропонували передбачити у законопроекті особливості
розгляду у судах справ про надання дозволу на тимчасовий виїзд за межі України
дитини, яка не досягла шістнадцяти років, без згоди другого з батьків, у тому
числі у разі виїзду для лікування або навчання дитини, а також визначити
обставини, які враховує суд при розгляді таких справ.
Комітет з питань молоді і спорту ухвалив рішення: рекомендувати Верховній
Раді прийняти законопроект №6146 за
основу з урахуванням пропозицій Комітету.