Учасники
засідання обговорили відносини між Україною та ЄС, їхній парламентський вимір,
зокрема, стан імплементації Угоди про асоціацію та пріоритетні напрямки реформ
в Україні. Також важливим на порядку денному було питання енергетичної безпеки
та розбудови надійного енергетичного партнерства між Україною та Європейським
Союзом.

Співголова
ПКА з боку ЄП Вітольд Ващиковські відзначив відчутні результати 23-го саміту
Україна – ЄС, який відбувся 12 жовтня цього року. Він також наголосив на тому,
що гібридна війна Росії проти України останнім часом інтенсифікувалася,
особливо в енергетичній сфері. Також Вітольд Ващиковські привернув увагу до
того, що гібридні атаки вже торкнулися і східних кордонів ЄС: «На східних
кордонах ЄС ми переживаємо гостру прикордонну кризу, коли білоруська влада
використовує великі групи мігрантів, яких переважно вводять в оману та
експлуатують для дестабілізації кордонів та провокування інцидентів. Тож зараз
східний кордон Польщі також безпосередньо переживає своєрідну гібридну атаку».

Співголова
ПКА Вадим Галайчук ще раз підтвердив важливість Угоди про асоціацію між
Україною та ЄС як інструмента не лише для поступової інтеграції України до
Європейського Союзу, а й для проведення внутрішніх реформ: «Ми в Україні
вважаємо Угоду про асоціацію та процес наближення українського законодавства до
права ЄС дуже важливою основою для реформ в Україні». Вадим Галайчук зазначив,
що, не зважаючи на наслідки пандемії COVID-19, Україна продовжує впроваджувати
реформи. Він поінформував, що 19 жовтня цього року Верховна Рада ухвалила
закон, який посилює незалежність Національного антикорупційного бюро України
(НАБУ). Цей закон передбачає особливий статус НАБУ як центрального органу
виконавчої влади. Кабінет Міністрів не зможе втручатися в його діяльність.
Також було ухвалено закон щодо відновлення діяльності Вищої ради правосуддя.
Він розблоковує судову систему і передбачає її реформу, зокрема, через
формування Етичної комісії при Вищій раді правосуддя. Ця рада визначатиме
відповідність кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя критеріям
професійної етики та доброчесності.
Перша
заступниця Голови Української частини ПКА Іванна Климпуш-Цинцадзе зауважила, що
багато питань в Україні потребують пильної уваги з боку міжнародних партнерів.
Це стосується, зокрема, судової реформи: «Можна позитивно оцінювати ухвалення
законопроєктів, які розблокували цю реформу, але треба розуміти, що Україна
втратила два важливі роки, коли цю реформу фактично зупинили. Ми вже відчуваємо
наслідки бездіяльності, яку спостерігали за останні два роки. Сподіваюся, що
антикорупційні процедури, передбачені нещодавно ухваленими законами, запрацюють
швидко».

Іванна
Климпуш-Цинцадзе привернула увагу учасників засідання до ситуації навколо
Національного банку України. На її думку, незалежність цієї ключової фінансової
установи зараз під загрозою. Тож ситуація навколо Нацбанку потребує ретельного
моніторингу не лише в Україні, а й з боку міжнародних партнерів. Також перша
заступниця Голови Української частини ПКА переконана, що західні партнери мають
уважніше придивитися до законопроєкту про реформу СБУ. Він уже пройшов перше
читання у Верховній Раді і міжнародні партнери закликають до його ухвалення у
другому читанні. Водночас, переконана Іванна Климпуш-Цинцадзе, попри те, що цей
проєкт наближає СБУ до міжнародних практик, він зменшує контрольну функцію
Парламенту, і на це потрібно зважати. Також вона зазначила, що спостерігається
тенденція до порушень електоральних процедур і свободи виборів на прикладі
мажоритарних округів в Україні, і це теж потребує уваги з боку міжнародної
спільноти. Не повинні пройти повз увагу міжнародних партнерів і спроби обмежити
свободу слова в Україні, наголосила Климпуш-Цинцадзе.

Перша
заступниця Голови Української частини ПКА також торкнулася питання Східного
партнерства як одного з інструментів співпраці з ЄС. На її думку, напередодні
саміту Східного партнерства, запланованого на грудень цього року, важливо
сформувати більш чітке стратегічне бачення цього інструменту. Зокрема, ЄС має
відреагувати на ініціативу «Асоційоване Тріо» (України, Грузії та Молдови) у
напрямку євроінтеграції. Щодо цих країн, переконана Іванна Климпуш-Цинцадзе, ЄС
має застосовувати таку ж політику розширення, як і до країн Західних Балкан.
Вона також висловила сподівання, що безпековий компонент, зважаючи на атаки
Росії, нарешті, знайде своє відображення у порядку денному Східного
партнерства.

Учасники
засідання також обговорили енергетичну безпеку в регіоні, зважаючи на ситуацію
на газовому ринку. Іванна Климпуш-Цинцадзе звернула увагу на те, що Росія вже
використовує газ, як зброю, і закликала Європейський Союз бути послідовним у
підтримці України і її енергетичної безпеки: «Ми сподіваємося, що ЄС буде
міцним у нашій спільній боротьбі проти російської агресії. Я думаю, що всі ми,
нарешті, перестанемо робити вигляд, що Росія нібито не використовує
різноманітні інструменти, щоб атакувати не лише Україну, а й ЄС. Це вже
відбувається — через Білорусь Росія хвилями мігрантів атакує Польщу та Литву.
Зростання цін на газ РФ використовує, як інструмент, щоб завдати удару по
єдності ЄС, а також, щоб поставити під сумнів транзитні можливості України для
постачання газу до європейських країн». Іванна Климпуш-Цинцадзе закликала до
прозорості і чесності у вирішенні цих питань, а також до спільної політики із
дотримання та нарощування санкцій щодо Російської Федерації.

За
результатами ХІІ засідання Парламентського Комітету асоціації між Україною та
ЄС ухвалено спільне комюніке співголів ПКА Вадима Галайчука та Вітольда
Ващиковського.