Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово
окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки
Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин у
рамках реалізації проекту «Голос людей з інвалідністю» 11 жовтня провів
слухання на тему: «Проблемні питання законодавчого врегулювання та реалізації
державної політики щодо забезпечення прав осіб з інвалідністю».

У слуханнях взяли участь народні депутати, представники органів державної
влади, наукових установ, громадських та міжнародних організацій, а також особи
з інвалідністю.

Голова підкомітету з питань прав людини Тарас Тарасенко, відкриваючи слухання,
звернув увагу на те, що проблеми та потреби людей з інвалідністю є у фокусі не
тільки парламентського Комітету з питань соціальної політики, а й Комітету з
прав людини. «Ми отримуємо багато запитів, заяв, які фіксують фактично
порушення прав людей з інвалідністю. Ми намагаємося на них реагувати і шукаємо
шляхи їх вирішення», - додав народний депутат.
Голова підкомітету повідомив, що в Україні три мільйони наших громадян є
людьми з інвалідністю, серед них осіб з інвалідністю - 163,9 тисячі дітей. В
Україні кожен 18-й громадянин - особа з інвалідністю, тобто особа, яка потребує
допомоги та підтримки від держави особливо щодо планування житла, облаштування
під’їздів, громадського транспорту, забезпечення технічними та іншими засобами
реабілітації, виробами медичного призначення, сприяння у здобутті освіти,
професійних знань, працевлаштування, медичних і культурних послуг. «У кожного з
них є свої індивідуальні потреби та невирішені проблеми». - додав він.

За словами голови підкомітету, «широкий спектр проблем осіб з інвалідністю
в Україні свідчить про необхідність посиленої і комплексної уваги з боку
держави. Сучасне життя формує відповідні вимоги до соціального захисту цієї
категорії населення».
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова,
звертаючись до учасників слухань по відеозв’язку, зазначила, що захист прав
людей з інвалідністю є стратегічним напрямком в діяльності Уповноваженого з
прав людини в Україні на 2021 рік.
Людмила Денісова поінформувала учасників про результати проведеного дослідження,
які свідчать про те, що особи з інвалідністю продовжують стикатися з
дискримінаційним ставленням до себе з боку державних органів.
Уповноважений з прав людини також звернула увагу на інші проблеми, які
доводиться переборювати людям з інвалідністю у повсякденному житті.
Людмила Денісова повідомила, що на розгляді Верховної Ради перебувають
законопроекти про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо гармонізації
законодавства та протидії дискримінації та про внесення змін до Кодексу України
про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу щодо боротьби з
проявами дискримінації. Законопроекти підтримані без зауваження і ми чекаємо на
їх прийняття.
Людмила Денісова також повідомила, що готується спеціальна доповідь про
стан дотримання прав і свобод осіб з інвалідністю.
Учасники слухань у виступах наголошували, що значна частина положень
соціально-економічної політики держави щодо забезпечення прав осіб з
інвалідністю застаріла і не відповідає потребам сьогодення, а також не
узгоджується із загальновизнаними міжнародними нормами і стандартами.
У виступах також наголошувалося, що правове поле хоча й містить багато
позитивних кроків на шляху вирішення численних проблем осіб з інвалідністю, але
є переважно декларативним, не забезпеченим матеріальними ресурсами та належними
механізмами реалізації. На думку учасників слухань, існуюча система соціального
захисту осіб з інвалідністю потребує суттєвих змін і доповнень, модернізації.

Промовці наголошували, що політика соціального захисту осіб з інвалідністю
має включати нові концептуальні підходи, що охоплюють соціально-економічні,
політико-правові, організаційно-управлінські, науково-методологічні,
морально-етичні та інформаційні аспекти.

У ході обговорення учасники слухань підкреслювали, що особи з інвалідністю
мають право нарівні з іншими громадянами на визнання й підтримку їхньої
особливої культурної та мовної самобутності, зокрема жестових мов і культури
осіб з порушенням слуху. «Аналіз національного законодавства у сфері державної
мовної політики та практики його реалізації засвідчує відсутність в Україні
належної регламентації правового статусу української жестової мови, а отже, й
умов для участі людей із порушенням слуху чи мовлення в суспільному житті
держави», - вважають учасники слухань.

У виступах наголошувалося на необхідності визначити статус, засади та
порядок застосування української жестової мови в Україні, створити необхідні
умови, які дають жестомовним особам можливість нарівні з іншими реалізовувати
всі права й основоположні свободи людини і громадянина у політичній,
економічній, соціальній, культурній чи будь-якій іншій сфері.

Учасники слухань також зазначили, що важливо передбачити, щоб категорію
осіб з інвалідністю включили до суб’єктів безоплатної вторинної правової
допомоги у справах, пов’язаних з порушенням їх прав через інвалідність та
дискримінацією, щоб надати особам з інвалідністю право на отримання безоплатної
правової допомоги.

Також учасники слухань наголошували на важливості передбачити зміни в
законодавство в частині удосконалення порядку надання дітям з інвалідністю
права на отримання дошкільної, середньої та вищої освіти.
Під час слухань прозвучали пропозиції щодо збільшення в проекті державного
бюджету України видатків на реабілітацію дітей з інвалідністю до 700 млн грн,
визначення пріоритетним проекту Закону про українську жестову мову, обговорили
зміни до законодавства стосовно визначення раннього втручання для дітей з
інвалідністю як базової соціальної послуги тощо.

За результатами комітетських слухань у Комітеті будуть підготовлені
відповідні рекомендації органам законодавчої та виконавчої влади з проханням врахувати
їх у діяльності.