16 вересня у Комітеті з питань соціальної політики та захисту прав
ветеранів відбулися слухання на тему: «Про стан виконання рішень міжнародних
судів, Конституційного Суду України та інших судів України щодо соціальних
виплат громадянам України».
У заході взяли участь народні депутати, представники центральних органів
виконавчої влади, Рахункової палати, Пенсійного фонду, Фонду соціального
страхування, наукових установ, проекту Ради Європи.

На початку засідання Голова Комітету Галина Третьякова констатувала, що
численні позови громадян України проти держави, що знаходяться в національних
та Європейському судах, є наслідком популістичної державної політики у
минулому, коли закони України, які потребували витрат із Державного бюджету,
приймалися без урахування фінансових можливостей держави.
«Наразі немає єдиного реєстру судових рішень, за якими Україна не виконує
свої зобов’язання, як немає і розуміння загальної суми необхідних витрат із
Державного бюджету на покриття відповідних збитків. На наші запити до
центральних органів виконавчої влади кожне міністерство надає свої дані щодо
сум заборгованості по судовим рішенням. Надходила інформація, що борг сягає 10
мільярдів гривень, але є дані, що ця цифра може бути більшою», - сказала Галина
Третьякова, зазначивши, що частково проблему виконання державою судових рішень
можна було б вирішити скасуванням мораторію на застосування примусової
реалізації майна державних підприємств та господарських товариств.
Зокрема, за даними Міністерства соціальної політики, відомство потребує
близько восьми мільярдів гривень на забезпечення виконання рішень суду зобов’язального
характеру. З урахуванням спроможностей держави, Законом України «Про Державний
бюджет України на 2021 рік» на виконання бюджетних програми КПКВК 3504040
«Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» передбачено 100
мільйонів гривень. Між тим, зобов’язання держави за судовими позовами громадян
зростають.
За словами заступника Голови правління Пенсійного фонду Ірини Ковпашко,
найбільший відсоток судових позовів - від військових пенсіонерів та осіб,
постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що проживали на території
безумовного відселення, які вимагають належного рівня пенсійного та соціального
забезпечення, гарантованого державою.
Під час слухань учасники зазначили, що Верховна Рада у співпраці з
Кабінетом Міністрів поступово вирішують питання виконання взятих на себе
державою зобов’язань перед населенням у минулих скликаннях парламенту. Так, на
виконання одного з рішень Конституційного Суду, було розроблено та прийнято
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний
захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо
підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», завдяки якому
з 1 січня 2022 року пенсія зросте майже у 40 тис. пенсіонерів відповідної
категорії.

Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з питань
дотримання соціально-економічних та гуманітарних прав Олена Степаненко також
відзначила позитивні зрушення у питанні виконання Україною рішень національних
та міжнародних судів. Вона згадала про утворення у квітні 2020 року Комісії з
питань виконання рішень Європейського суду з прав людини; схвалення у вересні
2020 року Національної стратегії розв’язання проблеми невиконання рішень судів,
боржниками за якими є державний орган або державне підприємство, установа,
організація, на період до 2022 року та затвердження у березні 2021 року плану
заходів щодо реалізації відповідної Національної стратегії.

На думку керівниці проекту Ради Європи «Розвиток соціальних прав людини як
ключовий чинник сталої демократії в Україні» Сюзанни Мнацаканян, при обов’язковому
виконанні Рекомендацій Комітету, що будуть затверджені за підсумками слухань, а
також передбаченні у Державному бюджеті витрат на виконання судових рішень,
Україна має переглянути існуючу систему соціальної політики, що дозволить
зменшити кількість відповідних судових позовів в подальшому. За словами
експерта, Україна має відійти від принципу надання державної допомоги за
статусом, та вибудувати адресну підтримку громадян, які знаходяться у складних
життєвих обставинах. «Так. Невиконання рішень суду є наслідком неефективної
системи, яка не змінилася під час переходу від соціалізму до ринкової економіки»,
- погодилася з керівницею проекту Ради Європи Голова Комітету Галина Третьякова.
Під час обговорення можливості консолідувати парламент навколо вирішення
проблеми виконання рішень міжнародних судів, Конституційного Суду та інших
судів України щодо соціальних виплат громадянам України з Головою підкомітету з
питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання
легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Комітету з питань
фінансів, податкової та митної політики Ольгою Василевською-Смаглюк, Голова
Комітету Галина Третьякова запропонувала рекомендувати Верховній Раді провести
відповідні парламентські слухання у першій половині 2022 року із залученням до
слухань всіх 23 комітетів Парламенту.
Галина Третьякова також звернула увагу учасників слухань на збитки держави
у судовій царині у зв’язку з діями держави-агресора. За її словами, Україна має
вибудувати механізм захисту своїх громадян, що перебувають або виїхали з
непідконтрольної Україні території шляхом подання регресних позовів до
Російської Федерації щодо численних порушень прав людини. Водночас, за її
словами, маючи проблему невиконання державою судових рішень, існує нагальна
необхідність створення реєстру невиконаних рішень та черговості їх виконання.
За підсумками проведених комітетських слухань їх учасники нададуть свої
пропозиції до проекту відповідних Рекомендацій Комітету для їх подальшого
затвердження на засіданні Комітету та розміщення у відкритому доступі.
Відеозапис Слухань у Комітету можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=IY0Ftysgtw8