У Верховній Раді відбувся круглий стіл на тему: «30 років Незалежності України: досягнення та перспективи розвитку державної етнонаціональної політики»
radagov 26-авг, 16:14 193 Политика Комітет з питань
прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у
Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста
Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин 26 серпня провів
круглий стіл на тему: «30 років Незалежності України: досягнення та перспективи
розвитку державної етнонаціональної політики».
Під час заходу обговорено
особливості суспільних відносин щодо забезпечення реалізації прав та свобод
осіб, які належать до національних спільнот України, для збереження і захисту
їхньої самобутності, забезпечення їхнього повноцінного розвитку як частини
українського суспільства.
Голова Комітету Дмитро
Лубінець зазначив, що круглий стіл присвячено обговоренню ключових проблем
захисту прав національних спільнот. Він нагадав, що в Комітеті було створено
робочу групу для розробки нового законодавства. «Також Комітет ініціював та
провів три моніторингові візити щодо вивчення стану забезпечення прав
національних меншин у місцях їх компактного проживання. Зараз плануються нові поїздки
Україною: від Луганської до Львівської областей», - повідомив Дмитро Лубінець.
Уповноважений
Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова зазначила, що в нашій державі проживає
понад 130 різних національностей, які є громадянами України, права і свободи
яких захищено Конституцією. «Україна - чи не єдина держава на пострадянському
просторі, якій вдалося уникнути конфліктів на міжнаціональному рівні», -
зазначила вона.
Також Людмила Денісова
поінформувала про погіршення ситуації із дотриманням прав людини і громадянина
на окупованих територіях, зокрема через примусову паспортизацію, переслідування,
порушення права на свободу слова тощо.
Уповноважений
Верховної Ради з прав людини відзначила важливість прийняття Парламентом 1
липня цього року Закону «Про корінні народи».
Міжнародний контекст
питання національних спільнот окреслив заступник Міністра закордонних справ Василь
Бондар. За його словами, в цьому питанні Україна має низку міжнародних
зобов’язань, а ухвалення Закону про національні спільноти дасть можливість
посилити взаємодію з сусідніми державами.
Голова Ради
національних спільнот України Ашот Аванесян зазначив, що етнічний склад
населення дуже різноманітний: «Ми всі українці, але різного етнічного
походження. Вдячні Комітету за спільні заходи, що дають можливість обговорювати
наші проблеми. Адже за 30 років є багато різних питань, у деяких ми маємо
зрушення, але є такі, для яких досі не можемо знайти вирішення».
Голова Меджлісу
кримськотатарського народу Рефат Чубаров зауважив, що новий Закон має органічно
вдосконалювати ті аспекти, які потребують чіткості та наповненості.
Директор Українського
інституту досліджень екстремізму, народний депутат попередніх скликань Олег
Зарубінський зазначив, що за підрахунками в Україні проживає 9 млн 200 тис.
людей – представників національних спільнот. «Закон є прогресивним у порівнянні
з Законом 1992 року. Головне, щоб було створено можливості використовувати
закон на практиці», - резюмував він.
На думку заступника
директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Олександра
Майбороди, спочатку потрібно прийняти концепцію національної політики, а потім
Закон. Він акцентував на доцільності вживання поняття «національна меншина»,
який використовується у світі. На що Голова Комітету Дмитро Лубінець зауважив,
що під час обговорення нової редакції Закону представники національних спільнот
наполягали саме на понятті «національна спільнота».
Доктор наук з
державного управління Андрій Попок підтримав необхідність розробки концепції
ентополітики, а також відзначив можливу проблему реалізації Закону в частині
фінансування.
Участь у круглому
столі взяли народні депутати, представники міжфракційного депутатського
об’єднання «Національні спільноти», органів державної влади, наукових закладів,
громадських і міжнародних організацій національних спільнот в Україні,
громадські і політичні діячі.
Довідково: Захід організовано Комітетом з питань прав людини, деокупації
та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях
та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і
міжнаціональних відносин і ГО «Рада національних спільнот України».
З 23 серпня 2021 року
по 29 серпня громадська організація «Рада національних спільнот України»
реалізує низку масових заходів культурно-просвітницького характеру в місті
Києві та Київській області в рамках проведення Форуму національних спільнот
України до 30-ої річниці Незалежності України.
прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у
Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста
Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин 26 серпня провів
круглий стіл на тему: «30 років Незалежності України: досягнення та перспективи
розвитку державної етнонаціональної політики».
Під час заходу обговорено
Внимание! У Вас нет прав для просмотра скрытого текста.
«Про національні спільноти в Україні». Документом пропонується визначитиособливості суспільних відносин щодо забезпечення реалізації прав та свобод
осіб, які належать до національних спільнот України, для збереження і захисту
їхньої самобутності, забезпечення їхнього повноцінного розвитку як частини
українського суспільства.
Голова Комітету Дмитро
Лубінець зазначив, що круглий стіл присвячено обговоренню ключових проблем
захисту прав національних спільнот. Він нагадав, що в Комітеті було створено
робочу групу для розробки нового законодавства. «Також Комітет ініціював та
провів три моніторингові візити щодо вивчення стану забезпечення прав
національних меншин у місцях їх компактного проживання. Зараз плануються нові поїздки
Україною: від Луганської до Львівської областей», - повідомив Дмитро Лубінець.
Уповноважений
Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова зазначила, що в нашій державі проживає
понад 130 різних національностей, які є громадянами України, права і свободи
яких захищено Конституцією. «Україна - чи не єдина держава на пострадянському
просторі, якій вдалося уникнути конфліктів на міжнаціональному рівні», -
зазначила вона.
Також Людмила Денісова
поінформувала про погіршення ситуації із дотриманням прав людини і громадянина
на окупованих територіях, зокрема через примусову паспортизацію, переслідування,
порушення права на свободу слова тощо.
Уповноважений
Верховної Ради з прав людини відзначила важливість прийняття Парламентом 1
липня цього року Закону «Про корінні народи».
Міжнародний контекст
питання національних спільнот окреслив заступник Міністра закордонних справ Василь
Бондар. За його словами, в цьому питанні Україна має низку міжнародних
зобов’язань, а ухвалення Закону про національні спільноти дасть можливість
посилити взаємодію з сусідніми державами.
Голова Ради
національних спільнот України Ашот Аванесян зазначив, що етнічний склад
населення дуже різноманітний: «Ми всі українці, але різного етнічного
походження. Вдячні Комітету за спільні заходи, що дають можливість обговорювати
наші проблеми. Адже за 30 років є багато різних питань, у деяких ми маємо
зрушення, але є такі, для яких досі не можемо знайти вирішення».
Голова Меджлісу
кримськотатарського народу Рефат Чубаров зауважив, що новий Закон має органічно
вдосконалювати ті аспекти, які потребують чіткості та наповненості.
Директор Українського
інституту досліджень екстремізму, народний депутат попередніх скликань Олег
Зарубінський зазначив, що за підрахунками в Україні проживає 9 млн 200 тис.
людей – представників національних спільнот. «Закон є прогресивним у порівнянні
з Законом 1992 року. Головне, щоб було створено можливості використовувати
закон на практиці», - резюмував він.
На думку заступника
директора Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Олександра
Майбороди, спочатку потрібно прийняти концепцію національної політики, а потім
Закон. Він акцентував на доцільності вживання поняття «національна меншина»,
який використовується у світі. На що Голова Комітету Дмитро Лубінець зауважив,
що під час обговорення нової редакції Закону представники національних спільнот
наполягали саме на понятті «національна спільнота».
Доктор наук з
державного управління Андрій Попок підтримав необхідність розробки концепції
ентополітики, а також відзначив можливу проблему реалізації Закону в частині
фінансування.
Участь у круглому
столі взяли народні депутати, представники міжфракційного депутатського
об’єднання «Національні спільноти», органів державної влади, наукових закладів,
громадських і міжнародних організацій національних спільнот в Україні,
громадські і політичні діячі.
Довідково: Захід організовано Комітетом з питань прав людини, деокупації
та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях
та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і
міжнаціональних відносин і ГО «Рада національних спільнот України».
З 23 серпня 2021 року
по 29 серпня громадська організація «Рада національних спільнот України»
реалізує низку масових заходів культурно-просвітницького характеру в місті
Києві та Київській області в рамках проведення Форуму національних спільнот
України до 30-ої річниці Незалежності України.
Новости по теме
{related-news}