Сьогодні у «Голосі України»:

Все буде... тариф!

Є чіткий план боротьби з корупцією

З Ангелою Меркель говоритимуть про гарантії

Пропонують започаткувати День української діаспори

Оцінки про ліси без меж їх ідентифікації…
Все буде... тариф!

І настав той день, коли газети та електронні видання вийшли
з величезними заголовками: «Тарифи на електроенергію не зростуть, а зменшаться!
У Кабміні порахували, на скільки… Попередньо їх планують запустити з 1
жовтня…»!

А ми вам на те все скажемо, що до жовтня ще 10 разів можна
підвищити, 20 разів знизити і 30 разів скасувати всі ті підвищення разом із
знижками! Тим паче, якщо взяти до уваги, що відповідальних і охочих покерувати
й погратися з тарифами, а потім прокоментувати всю ту вакханалію хоч відбавляй!
Міненерго, з одного боку, НКРЕКП — з другого. «Мінрозгром» (Міністерство
розвитку громад та територій України), якщо треба, долучиться, АМКУ вивчить
питання і дасть свої рекомендації.

Не сидіти ж, справді, склавши руки! У нас же ринок!
Конкурентний! З одного боку — постачальник, з другого — споживач. А посередині
— чиновник, який чомусь забуває, що мусив би насамперед обстоювати права й
інтереси споживача. Його чомусь весь час заносить на протилежний бік. От і
підігрує сильнішому.

Нагадаємо: нещодавно в уряді заявили про розробку механізмів
перегляду тарифів на електроенергію і неминуче вирівнювання вартості для
населення і промисловості. Потім, здається, в липні Кабінет Міністрів попередив
про намір збільшити вартість електроенергії майже вдвічі.

Аж ось колишній міністр енергетики Ольга Буславець
повідомляє, що Кабінет Міністрів має намір знизити вартість електроенергії для
населення на 14,3% до 1,44 грн/кВт-год з 1 жовтня. Далі екс-міністр довго і
плутано пояснює, що буде, коли…

А нам з усіх тих пояснень про «варіант переходу від
товарного ПСО до товарно-фінансового ПСО, яке в разі прийняття почне діяти з 1
жовтня…» мабуть, треба затямити одне: якщо вірити екс-міністру, то населення
України споживає лише 30% виробленого струму. Решта йде на промисловість і на
комунальні підприємства. І що раніше низькі ціни на струм для приватних
споживачів компенсувалися високими цінами для промисловості. Тому є побоювання,
що і зараз із падінням цін для населення тарифи для промисловості можуть
додатково зрости.

Тим часом, на думку експертів, зниження тарифів на
електроенергію може спричинити кризу в енергосистемі України, оскільки його
розраховують провести за рахунок коштів на ремонт і модернізацію електромереж. (читайте
у «Голосі України» на 1 стор.
article/349779 ).
Є чіткий план
боротьби з корупцією

У Верховній Раді готується до другого читання проект закону
«Про засади антикорупційної політики на 2020 — 2024 роки» (№ 4135).

Документ розроблено Кабінетом Міністрів відповідно до вимог
закону про запобігання корупції і подано до парламенту ще восени минулого року.
У листопаді його взяли за основу та скоротили термін підготовки до другого
читання. Утім, законопроект і досі не схвалили в цілому.

Законотворці вказують на те, що в країні досі немає
основного стратегічного документа у сфері запобігання та протидії корупції —
Антикорупційної стратегії. Це призвело до розбалансованої і малоефективної
діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших
публічних інституцій у питаннях запобігання та протидії корупції. А
затвердження такого перспективного плану дій на 2020 — 2024 роки дасть змогу
вирішити ці проблеми, забезпечивши всі публічні інституції надійним
дороговказом та інструментарієм на найближчі п’ять років. Окрім того, ухвалення
законопроекту, очікують парламентарії, дозволить зробити значний стратегічний
крок уперед у напрямку мінімізації корупції та суттєво підвищити темпи
соціально-економічного зростання країни.

Результати численних досліджень свідчать про те, що
корупція, як і раніше, залишається однією з найважливіших та найбільш гострих
для населення проблем, зауважують законотворці у пояснювальній записці до
проекту стратегії. Вони спираються на дослідження, проведене навесні 2020 року
за Методикою стандартного опитування щодо рівня корупції в Україні.

Дані свідчать:

91,2 відсотка українців вважають проблему корупції «дуже
серйозною». Настільки ж гострою з позиції громадян є лише проблема війни на
Донбасі. А в дослідженні Global Corruption Barometer, проведеному у 2016 році
для країн Європи та Центральної Азії, зазначено, що 56 відсотків респондентів з
України вважають корупцію однією з трьох найбільших проблем, які постають перед
країною. За цим показником Україна опинилась на 5-му місці серед 42 країн, де
проводили це дослідження. (читайте у «Голосі України» на 2 стор. article/349757
).
З Ангелою Меркель
говоритимуть про гарантії

Під час перемовин Канцлерки ФРН Ангели Меркель та Президента
Володимира Зеленського 22 серпня у Києві говоритимуть про реакцію Німеччини у
випадку спроб Росії зловживати становищем після запуску «Північного потоку-2».

Як саме Німеччина реагуватиме у випадку спроб Росії
зловживати монопольним становищем після запуску «Північного потоку-2» і які
гарантії щодо цього може надати Берлін — ця тема стане однією з головних під
час перемовин Канцлерки ФРН Ангели Меркель та Президента Володимира Зеленського
22 серпня у Києві. Також співрозмовники говоритимуть про ситуацію на сході
України та про те, як реанімувати переговори щодо припинення війни на Донбасі,
повідомили в Офісі Президента.

Прес-секретар Володимира Зеленського Сергій Никифоров
наголосив під час брифінгу в середу, що візит Ангели Меркель ще раз доводить,
що «про Україну без України — ані слова». (читайте у «Голосі України» на 5
стор. article/349754 ).
Пропонують
започаткувати День української діаспори

Голова Львівської обласної державної адміністрації Максим
Козицький звернувся до Президента України Володимира Зеленського офіційно
запровадити в Україні відзначення Дня української діаспори.

Таку ініціативу запропонував Міжнародний інститут освіти,
культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська політехніка» (МІОК).

З нагоди 30-ліття Незалежності України 25 серпня пропонують
встановити День української діаспори (День Світового Українства).

«Ми охоче підтримуємо таку ініціативу. Від імені Львівської
обласної державної адміністрації скеровуємо листа до Офісу Президента, Кабміну
та Міністерства закордонних справ України. Дякуємо директорці та колективу
Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львівська
політехніка»(МІОК) за десятки ініціатив, конференції та багаторічну працю з
українською діаспорою з усього світу», — каже голова Львівської ОДА Максим
Козицький.

Він також зазначив, що саме світове українство значною мірою
долучилося до здобуття незалежності України та її визнання різними країнами.
Започаткування такого свята підвищить статус закордонних українців і розуміння
їхніх здобутків для України, а також сприятиме консолідації українців з усього
світу та їхньої праці на благо України.

За даними Світового конгресу українців, станом на сьогодні
за межами України мешкають і працюють понад 20 мільйонів українців. (читайте у
«Голосі України» на 3 стор. article/349775 ).
Оцінки про ліси без
меж їх ідентифікації…

У публічній інформації часто містяться повідомлення про
звитяжну роботу працівників лісового господарства України зі створення щорічно
тисяч і тисяч гектарів молодих лісонасаджень,урожай головної продукції яких
збиратимуть наступні покоління жителів країни.

І це — правда. Але є тільки одним із кроків державного
лісогосподарського виробництва. Така специфіка теорії і практики його, котрі в
Україні налічують два століття і більше. Головним атрибутом оцінки
землекористування є так зване головне користування. Тобто вилучення деревини за
лісівничими нормами і правилами (саме деревини, що перебуває у стані росту) для
задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства тощо.

Саме звідсіля має походження лісівничий термін «головне
користування», тобто користування деревиною для різноманітних потреб
суспільства. Бо всі інші продукти лісівництва та послуги — супутні йому, так
звані другорядні, побічні, екологічні, мисливські та інші, функціонально
залежать і визначаються фізико-механічним станом лісу, точніше — лісових
екосистем. Хоч би як там було, але головним джерелом доходів державного
лісівництва є надходження коштів від реалізації деревини в стані росту.
Основним вимірюваним його показником (критерієм) є питомий обсяг на одиницю
виміру площі земель. Саме — земель, а не запасу лісу, бо об’єктом праці як
продуктивна сила є земля.

Згадаймо при цьому: «Головне користування — обов’язковий атрибут
у стосунках людини з природою. Воно віддзеркалює загальний рівень лісового
господарства, є критерієм діяльності кількох людських поколінь у вирощуванні та
формуванні лісових насаджень… ліс, які б функції він не виконував, приречений
на вирубування після досягнення віку стиглості. Інакше його існування може
стати не тільки господарськи недоцільним, а й збитковим» [С. М. Кашпор, 1996].

З середини ХІХ століття в Україні вводиться статистична
інформація про надходження лісового доходу за губерніями. Систематично її вели
губернські й повітові на той час земства. Після 1917 року вони поступово
змінювались і, починаючи з другої половини ХХ століття, набули так званого
загальнодержавного управління лісами (ЗДУЛ). Рівень продуктивного використання
земель у процесі лісогосподарського виробництва ідентифікованими лісгоспами
перестали обчислювати і аналізувати. Так залишається і після проголошення
Незалежності. (читайте у «Голосі України» на 9 стор. article/349776
).

Газета «Голос
України», № 153 (7653), п’ятниця, 13 серпня 2021 року: WWW.GOLOS.COM.UA