Сьогодні у «Голосі України»:

У Жадені просять допомогти завершити реалізацію проекту
Українська революція повернула нашу державу на мапу світу

Парламентарії ставлять на біометан для максимального
завантаження вітчизняної газотранспортної системи

Відбувся успішний пуск «Антареса»

Міське сміттєзвалище забруднює підземні води
У Жадені просять
допомогти завершити реалізацію проекту

До корпункту «Голосу України» на Рівненщині прийшов
колективний лист від батьків учнів, які навчаються у школі села Жадень, що
належить до Миляцької територіальної громади Сарненського району Рівненщини.
— Ваша газета пише про необхідність будівництва нових шкіл
та добудову наявних у багатодітних поліських селах нашої області. І це
правильно. Хоча наше село Жадень, яке належало донедавна до Дубровицького
району і де живуть понад тисяча людей, й не таке багатодітне — в нашій школі
півтори сотні учнів, у селі понад півсотні дошкільнят, — все-таки ми хочемо,
щоб і наші діти навчалися в нормальних умовах: у просторих класах, щоб були
внутрішні вбиральні. Ми почали, було, цей процес, але він завис... — пишуть у
колективному листі жаденські батьки.

Детальніше про проблему, порушену в листі, розповів
Миляцький сільський голова Федір Хлебович.

— Школа в селі Жадень має два корпуси: дерев’яний,
побудований у післявоєнні роки, і одноповерховий цегляний, зведений господарським
способом у 70-ті. Та класів все одно не вистачає. До того ж у цій школі немає
внутрішніх вбиралень. Потрібно було добудувати приміщення під них. Ми вирішили
зробити добудову до цегляного корпусу. Розраховували, що, крім приміщень для
вбиральні, матимемо ще й додатковий клас. За кошти місцевого бюджету у 2018
році виготовили проектно-кошторисну документацію (на це пішло 105,9 тисячі
гривень). На реалізацію проекту потрібно 9 мільйонів 557 тисяч гривень. (читайте
у «Голосі України» на 1,3
стор. article/349710 ).
Українська революція
повернула нашу державу на мапу світу

Багатотисячні мітинги й маніфестації після 200 років
бездержавності й утисків українців у Харкові й Полтаві, Катеринославі
(Січеславі), Чернігові, Проскурові, Миколаєві, Одесі, Рівному, на яких
ухвалюють відозви та резолюції з вимогою поновлення національно-культурних прав
та автономії, створення численних культурно-освітніх закладів та громадських
організацій на всій території, де мешкали українці, — так починалася Українська
революція 1917—1921 років. Уже в перші її дні, після падіння самодержавства
Романових, з відозвою «До українського громадянства, студентства, робітництва й
українських офіцерів» заявив про себе Тимчасовий український революційний
комітет Петрограда. У місті на Неві 12 (25) березня 1917-го з нагоди
Шевченківських днів відбулася 25-тисячна маніфестація українців, переважно
студентів та вояків, які вийшли на вулиці з синьо-жовтими прапорами й
портретами Кобзаря. З вимогою автономії України, запровадження української мови
у навчальних закладах, адміністраціях та судах до Тимчасового уряду звернулися
українські організації Москви. Епіцентром українського національного життя в ті
дні став Київ.

IV Універсал: УНР проголошується незалежною, вільною
суверенною

Бурхливе піднесення українського національно-визвольного
руху відбувається на ґрунті української етнічної ідентичності та прагнення
народу знайти свою «українську правду». На початку березня 1917 року в Києві
представники партій та громадських організацій створюють Українську Центральну
Раду, яка стане керівним органом українського руху та парламентом УНР. У місті
відбувається безліч зборів, з’їздів, маніфестацій. За півтора тижня після
створення УЦР у Києві проходить «Свято Революції» в якому, як писали тогочасні
газети, взяли участь майже 200 тисяч людей. 19 березня (1 квітня) за ініціативи
Центральної Ради на Софійський майдан і Хрещатик на національну маніфестацію
«Свято Свободи» виходять 100 тисяч українців: усюди тішать око жовто-сині
знамена, вишиванки, лунають українські гасла й пісні.

Як зазначав голова Центральної Ради Михайло Грушевський, ця
маніфестація засвідчила, що «українство — це не фікція в головах гуртка
романтиків чи маніяків-інтелігентів, а жива сила» над масами, яка «їх рушає і
підіймає».

6—8 (19—21) квітня в Києві проходить Всеукраїнський
національний конгрес, який проголосив Українську Центральну Раду верховною
владою в Україні й обрав 115 делегатів до неї. Конгрес перетворив УЦР з
київської на загальноукраїнську організацію, надавши їй легітимного статусу
парламентського представництва українського народу. Одразу Центральна Рада
приступила до роботи з формування у столиці й регіонах органів влади та груп, що
розпочали українізацію науки, освіти, діловодства.

10 (23) червня УЦР видала Перший Універсал, яким проголосила
автономію України. Державно-політичний акт, що називався «Універсал Української
Центральної Ради до українського народу, на Україні й по-за Україною сущого»
задекларував право українців на самовизначення й незалежність. У тексті
Універсалу зазначалося: «Хай буде Україна вільною... хай народ український на
своїй Землі має право сам порядкувати своїм життям. Хай порядок і лад на
Вкраїні дають — вибрані вселюдним, рівним, прямим і тайним голосуванням
Всенародні Українські Збори (Сейм). Всі закони, що повинні дати той лад тут у
нас, на Вкраїні, мають право видавати тільки наші Українські Збори».

Другим Універсалом УЦР формує виконавчий орган влади —
Генеральний Секретаріат. Перший уряд України, за визначенням самої Центральної
Ради, став «вищим революційним органом українського народу». До першого його
складу ввійшли вісім Генеральних секретарів: Генеральним секретарем фінансів
став кооператор Христофор Барановський, міжнаціональних справ — публіцист
Сергій Єфремов, харчових — економіст Микола Стасюк, земельних — кооператор
Борис Мартос, військових — голова Українського генерального військового комітету
Симон Петлюра, юстиції — правник Валентин Садовський, освіти — педагог Іван
Стешенко, Генеральним писарем — публіцист Павло Христюк. Головою, а водночас
Генеральним секретарем внутрішніх справ був обраний відомий політичний діяч і
письменник Володимир Винниченко. Середній вік секретарів ледь перевищував 36
років (наймолодшому, Павлу Христюку, було лише 27). Незважаючи на молодість і
відсутність досвіду державної служби, окрилені високою ідеєю побудови
української держави, діячі одразу взялися за роботу.

Володимир Винниченко наголошував, що це був «ідеальний
уряд», побудований не на примусі, а на моральному авторитеті й підтримці людей.
У його розпорядженні не було жодного солдата, хоча чимало військових готові
були виконати накази цього уряду. Уряд не міг призначити або звільнити жодного
урядовця, дати розпорядження чи наказ адміністративним установам. Але чиновники
із власної волі готові були виконувати його вказівки. Генеральний Секретаріат
не мав грошей, механізму збору податків. Однак кошти до Національного фонду
люди збирали добровільно. «До Києва з усіх закутків великої України їхали
делегати, представники сіл, волостей, повітів, громад, комітетів, щоб на власні
очі побачити ту Центральну Раду, привітати її і передати зібрані поміж
робітниками і селянами гроші — мідні, срібні, золоті, — писав у спогадах про
Генеральний Секретаріат Генеральний писар Павло Христюк. — Були дні, що біля
скарбниці Центральної Ради стояли цілі черги селянських, робочих з мозолястими
руками, постатей з пакунками і торбиночками з грішми в руках. Це український
народ ніс своїй Раді добровільний податок — невеликий, але щирий, даваний без
примусу, з радістю».

Третім Універсалом УЦР проголосила Українську Народну
Республіку та її уряд — Генеральний Секретаріат єдиною владою на українських
землях. На той час це Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська,
Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська й Таврійська (без Криму)
губернії. Щодо інших українських етнічних земель у складі інших губерній, то
рішення про їх приєднання до УНР мало вирішуватись на місцевих референдумах.
Утім, прохання про приєднання до УНР висловлювали місцеві ради навіть за межами
української етнічної території: наприклад, Обоянська. Приєднатися до
новоутвореної Української держави прагнули також українці Далекого Сходу, які
проголосили Українську Далекосхідну Республіку та бачили її колонією УНР на
Тихому океані.

У тексті Третього Універсалу зазначалося: «Народе
Український! Ти, разом з братніми народами України, поставив нас берегти права,
здобуті боротьбою, творити лад і будувати все життя на нашій землі. І ми,
Українська Центральна Рада, твоєю волею, в ім’я творення ладу в нашій країні, в
ім’я рятування всеї Росії, оповіщаємо: Однині Україна стає Українською Народною
Республікою». (читайте у «Голосі України» на 1,4 стор. article/349704
).
Парламентарії
ставлять на біометан для максимального завантаження вітчизняної
газотранспортної системи

На одного мешканця нашої країни нині припадає майже 300 тонн
сміття. Цифра вражає, а екологи б’ють на сполох — лише неповних шість відсотків
цих відходів піддаються переробці.

Переважно — спалюються. Йдеться про тверді побутові відходи,
в складі яких — 85 відсотків органіки. Тільки харчові відходи становлять не
менш як 30 відсотків від загальної кількості сміття. А це може бути сировина
для отримання альтернативного палива, яке потім можна використовувати в ТЕЦ для
обігріву або для вироблення електрики.

Згідно з чинним законодавством, виробники біогазу або інших
видів газу з альтернативних джерел мають право на отримання доступу до
газотранспортних і газорозподільних систем, газосховищ, установки LNG та на
приєднання до газотранспортних та газорозподільних систем, за умови дотримання
технічних норм та стандартів безпеки відповідно до законодавства та за умови,
що біогаз за своїми фізико-технічними характеристиками відповідає стандартам на
природний газ. Отож очищений біогаз, який в європейській практиці прийнято
називати «біометаном», технічно вже нині можна подавати до газотранспортної або
газорозподільної системи, а його виробник вважатиметься незалежним виробником
природного газу в нерегульованому сегменті.

Утім, законотворці темпи розвитку сектору виробництва
біогазу вважають недостатніми й зареєстрували проект змін до закону про
альтернативні види палива щодо розвитку виробництва біометану. Вони вказують на
те, що в чинному законодавстві України відсутній механізм верифікації біометану
для забезпечення його подальшої подачі у газотранспортну систему та відсутнє
визначення поняття «біометан». Вони пропонують визначити термін «біометан», бо
нині в законі про альтернативні види палива він відсутній, а також встановити
законодавчі основи для створення і функціонування реєстру біометану.

Згідно з дослідженнями Біоенергетичної Асоціації України,
економічний потенціал виробництва біогазу в Україні з використанням технології
зброджування оцінювався в 2018 році в 6,8 мільярда метрів кубічних метану.
Потенціал охоплює біогаз з відходів та побічної продукції агропромислового
комплексу (2,8 млрд куб. м), біогаз, що може бути зібрано на полігонах та
звалищах твердих побутових відходів та отримано з промислових та комунальних стічних
вод (1,0 млрд куб. м), та біогаз з силосу кукурудзи (3,0 млрд куб. м).

У пояснювальній записці, яка супроводжує проект змін,
народні депутати спираються на оцінки експертів, які вказують на те, що в 2050
році потенціал виробництва біогазу може зрости до 17 мільярдів метрів кубічних.
Істотне збільшення потенціалу може статися за рахунок зростання промислового
виробництва, розширення сировинної бази для виробництва біогазу (пожнивні
рештки), укрупнення тваринницьких підприємств та переходу від захоронення
твердих побутових відходів до використання технології механіко-біологічної
обробки. (читайте у «Голосі України» на 2 стор. article/349722 ).
Відбувся успішний
пуск «Антареса»

Другий нинішнього року пуск ракети-носія середнього класу
«Антарес» відбувся вночі 11 серпня з Центру космічних польотів на острові
Воллопс (штат Вірджинія, США).

Як повідомили в дніпропетровському КБ «Південне»,
ракета-носій «Антарес» складається з двох ступенів. Основну конструкцію першого
ступеня розробило КБ і виготовило ДП «ВО ПМЗ» у кооперації з підприємствами
«Хартрон-АРКОС» (Харків), «Київприлад» (Київ), «Хартрон-ЮКОМ» (Запоріжжя),
«ЧЕЗАРА», «РАПІД» (Чернігів) та іншими на замовлення корпорації Northrop
Grumman (США). Підготовку «Антареса», випробування й пуск проведено за участю
фахівців КБ, ПМЗ і «Хартрон-АРКОС».

«У КБ «Південне» у режимі реального часу здійснювали
технічну підтримку пуску, приймання й обробку телеметричної інформації.
Українські фахівці в повному обсязі забезпечили виконання всіх операцій у
своєму секторі відповідальності. Наша сторона виконала весь комплекс робіт із
проектування, відпрацьовування й виготовлення матеріальної частини основної
конструкції першого ступеня для ракети-носія», — повідомили в бюро.

Ракета вивела на орбіту автоматичний вантажний транспортний
корабель Cygnus, на борту якого — 3724 кг корисного вантажу NASA для
Міжнародної космічної станції.

Основними завданнями місії є доставка провізії і речей для
екіпажу, матеріалів для наукових досліджень, вивезення з МКС і подальша утилізація
в щільних шарах атмосфери відпрацьованого вантажу. Також корабель доправить на
орбіту 3D-принтер, у якому використовують матеріал, що імітує місячний ґрунт,
апарат очищення повітря, прототип корисного навантаження, який працює в
інфрачервоному діапазоні, розроблений в Агентстві космічного розвитку.

Зазначимо, що з 2013 року ракета-носій «Антарес» стартувала
15 разів, 14 з них — успішно. Торік програму «Антарес» нагородили престижною
відзнакою Міжнародної академії астронавтики «За командні досягнення». (читайте
у «Голосі України» на 7 стор.
article/349718 ).
Міське сміттєзвалище
забруднює підземні води

Міське сміттєзвалище, що розташоване неподалік
Кропивницького, може бути причетним до забруднення підземних вод. Як повідомив
керівник Кропивницької окружної прокуратури Володимир Ізотов, за версією
слідства посадові особи ТОВ «Екостайл», що обслуговує полігон твердих побутових
відходів, допустили ситуацію, коли полігон не обладнано системою захисту
ґрунтових вод та забору фільтрату. Вказане, в свою чергу, призвело до
систематичного забруднення підземних вод у загрозливих масштабах.

Документування протиправної діяльності полігона здійснювали
слідчі поліції за участю спеціалістів Державної екологічної інспекції
Придніпровського округу та фахівців ДУ «Кіровоградський обласний центр контролю
та профілактики хвороб МОЗ України», — зазначив посадовець.

Нині здійснюється досудове розслідування кримінального
провадження за фактом забруднення підземних вод через порушення в експлуатації
міського сміттєзвалища (ч. 1 ст. 242 ККУ «Порушення правил охорони вод»).
Тривають невідкладні слідчі дії, які допоможуть встановити розмір завданої
довкіллю шкоди. (читайте у «Голосі України» на 15 стор. article/349700 ).

Газета «Голос
України», № 152 (7652), четвер, 12 серпня 2021 року: WWW.GOLOS.COM.UA