Огляд головних тем «Голосу України» від 11 серпня

Огляд головних тем «Голосу України» від 11 серпня
Сьогодні у «Голосі України»:

У нас потужна армія, яка у будь-який момент готова захищати країну

Лікарські засоби мають стати більш доступними та якісними

Парламент формує пакет документів для деокупації Криму

Законодавче забезпечення реінтеграції тимчасово окупованих територій: здобутки та завдання

Державні нагороди України: які вони будуть, залежить від нас

Лукашенко пригрозив «зробити Україну українською». І що це означає?

В «Айдарі» не було бійця, який би не чув про «Мальву»
У нас потужна армія,
яка у будь-який момент готова захищати країну

Україна має потужну армію, яка готова захищати нашу країну,
нашу державність і суверенітет на кожній частині незалежної української землі.

На цьому наголосив Президент України під час робочої поїздки
до Миколаївської та Одеської областей. Глава держави відвідав острів Зміїний у
Чорному морі, де спостерігав за складовою командно-штабних навчань за участю
командування об’єднаних сил Збройних Сил України та всіх видів і родів військ
(сил).

Під час навчань морські піхотинці та групи спеціального
призначення за підтримки авіації й надводних сил відпрацьовували посилення
охорони та оборони острова Зміїний.

Українські військові успішно протидіяли морському десанту
умовного противника, знищували ворожі судна та відбили потенційні спроби
агресора захопити український острів. Особистий склад провів заняття з підводного
мінування акваторії навколо острова.

До речі, як повідомили в Міністерстві оборони, на острові
Зміїний встановлено спецобладнання (яке передали західні партнери) для контролю
за підводними і надводними цілями.

Деякі українські експерти вважають, що острів Зміїний може
бути мішенню агресорів для раптового захоплення. Крім того, це дуже гарна
локація для розміщення комплексів крилатих ракет і блокування всіх
чорноморських портів України. (читайте у «Голосі України» на 1 стор. article/349634 ).
Лікарські засоби
мають стати більш доступними та якісними


Кожен другий пацієнт в Україні відмовляється від лікування
або відкладає його через брак коштів.

Головною проблемою 94 відсотки пацієнтів, які брали участь у
фокус-групах, вважають саме високу вартість препаратів. При цьому майже
половина скаржаться на підробки та неякісні ліки. Таку статистику можна знайти
на сайті Міністерства охорони здоров’я. І хоча дані ці не найсвіжіші, за 2017
рік, ситуація нині навряд чи змінилася на краще.

Для того, щоб зарадити ситуації, народні депутати
зареєстрували в парламенті проект закону про лікарські засоби (№ 5547). У
пояснювальній записці, яка супроводжує документ, вказується на те, що
відповідний закон нам потрібен, у тому числі, й з огляду на євроінтеграційні
процеси. «Нормативно-правові системи Європейського Союзу, країн—членів
Європейського Союзу та України мають бути узгодженими на основі кращого
європейського досвіду державотворення. З цієї причини законодавства України і
Європейського Союзу щодо лікарських засобів повинні використовувати однакову
термінологію та впроваджувати єдині правила регулювання фармацевтичного ринку»,
— наголошують автори законодавчої ініціативи.

Виходячи з того, що Україна поки що не є країною—членом
Європейського Союзу, норми ЄС не застосовуються в нас автоматично. Тому
національне законодавство необхідно адаптувати відповідно до Угоди про
асоціацію та додатками до неї. Окрема проблема полягає в тому, що рішення про,
наприклад, реєстрацію лікарських засобів для їх впровадження у виробництво,
допуск на ринок і запобігання ризикам здоров’я пацієнтів та здоров’я населення,
приймаються в різних законодавчих середовищах за різними процедурами, внаслідок
чого компетентний орган України не може взяти участь у децентралізованій
процедурі або процедурі взаємного визнання щодо лікарського засобу,
запровадженими у Європейському Союзі. Такий лікарський засіб вимагає окремої
національної державної реєстрації (Marketing Authorization) (нині за
застосованою в Україні термінологією використовується термін «реєстраційне
посвідчення»). З тієї ж причини лікарський засіб, схвалений компетентним
органом України на основі законодавства Європейського Союзу, не може бути
експортований в Європейський Союз без отримання європейського маркетингового
дозволу (Marketing Authorization) на лікарський засіб. (читайте у «Голосі
України» на 2 стор. article/349639 ).
Парламент формує
пакет документів для деокупації Криму

Саміт «Кримської платформи» — це наш сигнал світові: ми
продовжуємо боротьбу за Крим. Про це заявили народні депутати із фракції
«Голос».

Вони нагадали, що напередодні саміту парламент ухвалив
першочергові законопроекти, серед яких скасування вільної економічної зони
«Крим» та про корінні народи. Перший документ прибирає можливість ведення
тіньового бізнесу з окупантами, а другий — закріплює на рівні закону права
корінних народів України та захищає ці права з боку держави.

Кримські татари, кримчаки та караїми вперше відсвяткували
Міжнародний день корінних народів України (9 серпня. — Ред.) із захисту своїх
прав, зазначив народний депутат Рустем Умєров.

«Ми чекали на прийняття цього закону майже 30 років. Тепер
наші представницькі органи матимуть підтримку на офіційному рівні. Держава
сприятиме їх функціонуванню, зможе фінансово підтримувати освітні та культурні
центри. Або, наприклад, за потреби, виділити приміщення представницьким
органам», — підкреслив він. (читайте у «Голосі України» на 3 стор.
article/349673 ).
Законодавче
забезпечення реінтеграції тимчасово окупованих територій: здобутки та завдання

Відбулося експертне обговорення «Законодавче забезпечення
реінтеграції тимчасово окупованих територій».

20 липня 2021 року, за ініціативи Інституту законодавства
Верховної Ради України та Комітету з питань прав людини, деокупації та
реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та
Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і
міжнаціональних відносин, а також Координатора проектів ОБСЄ в Україні,
відбулося експертне обговорення «Законодавче забезпечення реінтеграції
тимчасово окупованих територій» (на знімку).

Захід відкрили в.о. директора Інституту законодавства,
член-кореспондент НАН України Євген Бершеда, народний депутат України, академік
НАН України Олександр Копиленко та представник Координатора проектів ОБСЄ в
Україні Андрій Дзюбенко.

Модератором обговорення виступила головний науковий
співробітник Інституту законодавства, доктор юридичних наук Тетяна Тєлькінєна.

Євген Бершеда наголосив на багатовимірності проблеми
деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих українських територій, яка ще
протягом тривалого часу становитиме виклик для нашої країни. Законодавче
забезпечення розв’язання цієї та інших проблем є стратегічним напрямом роботи
Інституту як базової установи з науково-правового забезпечення роботи
парламенту. Його співробітники проводять експертизу законопроектів, беруть
участь у розробці законодавчих ініціатив, організовують, спільно із Делегацією
Міжнародного Червоного Хреста в Україні, викладання навчального курсу з
міжнародного гуманітарного права для народних депутатів України та їхніх
помічників-консультантів тощо.

У співпраці з Комітетом з питань прав людини, деокупації та
реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та
Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і
міжнаціональних відносин підготовлено науково-практичне видання «Досвід
врегулювання збройних конфліктів: міжнародно-правові документи і коментарі».
Євген Бершеда підкреслив важливість вивчення досвіду Молдови та Грузії, які
стали жертвами агресії Російської Федерації, а також відзначив особливе місце
ОБСЄ в деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Олександр Копиленко поділився досвідом участі у роботі
інституцій, якими здійснювалася нормотворча діяльність із формування правового
статусу Автономної Республіки Крим, та відзначив активізацію діяльності
Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим,
зокрема щодо ознайомлення міжнародних партнерів із ситуацією на
адміністративній межі з Кримом. Народний депутат наголосив на проблемах, що
постають перед громадянами, які залишилися на тимчасово окупованих територіях,
зокрема, у зв’язку з оформленням свідоцтв про народження або смерть, документів
про підтвердження права власності на нерухоме майно тощо. (читайте у «Голосі
України» на 4 стор. article/349627 ).
Державні нагороди
України: які вони будуть, залежить від нас

До Верховної Ради України подано законопроект № 5829 «Про
внесення змін до Закону України «Про державні нагороди України» щодо
вдосконалення системи державних нагород України».

До Верховної Ради України подано законопроект № 5829 «Про
внесення змін до Закону України «Про державні нагороди України» щодо
вдосконалення системи державних нагород України», оскільки нині є очевидним, що
недосконалість наявного закону створює умови для зловживань на всіх рівнях,
нівелює реальні заслуги громадян та їх суспільну оцінку, а в підсумку — завдає
шкоди іміджу держави загалом.

Чинні норми Закону «Про державні нагороди України», перша
редакція якого ухвалена ще в березні 2000 року, потребують кардинального
перегляду — відповідно до викликів сьогодення і майбутнього.

Законопроектом пропонуються нові норми, які відсутні в
чинному законі, але є вкрай необхідними. Зокрема, пропонується законодавчо
закріпити низку антикорупційних норм:

1. Відомості про нагороджених будуть вноситися у відкритий
Державний реєстр нагороджених (за винятком нагороджених указами Президента
України з обмеженим доступом). У цьому реєстрі зазначатимуться прізвище, ім’я
та по батькові нагородженого, первинна організація (особа), яка ініціювала
нагородження, та відповідальна особа, яка затвердила представлення. Ця новація
зробить систему державних нагород України прозорою, а отже — найдемократичнішою
у світі.

2. Пропонується заборонити нагородження депутатів усіх
рівнів та високопоставлених чиновників під час перебування їх на посаді.
Аналогічні норми діють і в інших країнах, наприклад, у Франції та Вірменії.

3. Наступне нагородження має бути не раніше, ніж за три роки
після попереднього та саме за нові заслуги (за винятком нагородження за
виявлені особисту мужність і героїзм).

4. З правових норм нагородного законодавства прибираються
зручні для зловживань формулювання, такі, наприклад, «як правило».

5. Малюнки знаків державних нагород та, що важливо, їх зразки-еталони
затверджуються на підставі результатів конкурсів.

6. Під час виготовлення ювілейних та пам’ятних нагород
скасовується монополія монетного двору НБУ, що має привести до істотної
економії бюджетних коштів.

7. Нагорода вручається особисто нагородженому в обстановці
урочистій та широкої гласності із залученням ЗМІ (виключення — вручення
нагороди в районі ведення бойових дій або за указами Президента України з
обмеженим доступом). Така новація унеможливлює немотивовані нагородження,
нагородження з корисних або суто політичних підстав.

Цікавою новелою, яку пропонується запровадити
законопроектом, є впорядкування та спрощення механізму позбавлення державних
нагород за негідний вчинок. Це є особливо актуальним в умовах нинішнього
збройного протистояння України, коли чимало раніше нагороджених — в тому числі,
й званням Герой України — перейшли на бік країни-агресора Російської Федерації.

У разі прийняття законопроекту буде істотно посилено
покарання за неправомірне носіння державних нагород. Держава повинна захистити
своїх героїв, посиливши покарання за «вкрадену доблесть» — носіння чужих
нагород та користування незаслуженими привілеями. (читайте у «Голосі України»
на 4 стор. article/349626 ).
Лукашенко пригрозив
«зробити Україну українською». І що це означає?


Президент Володимир Зеленський назвав безпідставними
звинувачення з боку Олександра Лукашенка в підготовці на території України
бойовиків, яких потім нібито направляють у Білорусь.

Такі заяви спрямовані на відвертання уваги від
внутрішньополітичної ситуації у цій країні, повідомив прес-секретар глави
Української держави Сергій Никифоров, перебуваючи в Миколаївській області.

«Президент наголошує на тому, що Україна бореться з
бойовиками, а не тренує їх, як заявив Олександр Лукашенко. Заяви Олександра
Лукашенка Володимир Зеленський називає безпідставними», — зазначив він. За
словами Сергія Никифорова, Володимир Зеленський наголошує, що Україна
залишається вірним другом білоруського народу, але не втручається в політичні
процеси інших держав, інформує Офіс Президента.

9 серпня, в річницю останніх президентських виборів у
Білорусі, що стали початком найсерйознішої в новітній історії країни кризи,
Олександр Лукашенко провів восьмигодинну зустріч з представниками медіа, яку
назвав «Великою розмовою». Однак розмовляв Олександр Лукашенко не тільки з
білоруським народом. Чимало його заяв було спрямовано в бік України, Литви,
Польщі, Сполучених Штатів і, звичайно ж, Росії.

Що стосується України, то Олександр Лукашенко заявив про
нібито причетність наших офіційних органів влади до перекидання зброї в
Білорусь. Мало того, він попередив: «Ви дожартуєтеся до того, що я ризикну і
переступлю кордон (з Україною. — Ред.) без зброї. І в мене буде не 40%
українців, а мінімум 90%. І ми Україну повернемо… Не для того, щоб захопити, а
щоб зробити Україну українською», інформує ВВС. (читайте у «Голосі України» на 5
стор. article/349648 ).
В «Айдарі» не було
бійця, який би не чув про «Мальву»

Ярослава Мазур, колишній боєць батальйону «Айдар» і одного з
підрозділів Сил спеціальних операцій, у вересні нинішнього року у складі
збірної України виступатиме на міжнародних змаганнях «Ігри Воїнів».

У Ярослави Мазур (ліворуч) перше місце у турнірі з
пауерліфтингу, у Людмили Менюк («Мальви») — таке само досягнення у вправі
«веслування на тренажерах», а ще вони, колишні «айдарівки», неабияк раді
зустрічі.

Відбуватимуться вони в одному з міст американського штату
Флорида. А ще вона розповіла про свою військову посестру Людмилу Менюк з
позивним «Мальва». У них незвичайна історія знайомства і дружби. Та й долі
непрості: Людмила пішла на службу після того, як на війні загинув її син
Станіслав. Жінці на той час було вже 50.

Обидві вони з Вінниччини: Людмила Менюк — з Гайсина,
Ярослава Мазур — з Козятина. Їхні шляхи перетнулися у батальйоні «Айдар».
Людмила закінчила службу торік, Ярослава — навесні 2021-го. Нещодавно вони
знову зустрілися. Цього разу — на всеукраїнських змаганнях «Ігри
Нескорених-2021». Їх організовують для ветеранів російсько-української війни,
які дістали травми та поранення. Цьогоріч змагання уперше відбувалися не в
столиці. Місцем їх проведення стали стадіони у Кривому Розі і Черкасах. Міста
розділили між собою змагання з різних видів спорту. Людмила Менюк і Ярослава
Мазур виступили в обох містах. У Черкасах поталанило більше: Ярослава перемогла
в пауерліфтингу, Людмила — у веслуванні на тренажерах. Ярославу Мазур ще й
включили до складу збірної України, яка у вересні поїде до Америки на
міжнародні змагання «Ігри Воїнів».

Відбір ветеранів для поїздки в Америку відбувався у Києві у
рамках фестивалю «Звитяга нескорених». Ярослава випадково опинилася серед 250
учасників. Із них 40 осіб організатори відібрали до збірної команди для поїздки
на міжнародний турнір «Ігри Воїнів». Місцем його проведення визначено Орландо,
що в американському штаті Флорида. (читайте у «Голосі України» на 7 стор.
article/349684 ).

Газета «Голос
України», № 151 (7651), середа, 11 серпня 2021 року: WWW.GOLOS.COM.UA

Новости по теме

{related-news}

Комментарии (0)

добавить комментарий

Добавить комментарий

показать все комментарии