Огляд головних тем «Голосу України» від 6 серпня

Огляд головних тем «Голосу України» від 6 серпня
Сьогодні у «Голосі України»:
Парламентарії мають намір посилити законодавство у сфері військової освіти та науки

Досягнення: земельна децентралізація та електронні аукціони

Майбутнє енергетики України. Інструменти революції в наших
руках

Комп’ютери математики не навчать

У Брагинцях закривають унікальну школу. Ціна питання — зарплата одного чиновника
Парламентарії мають
намір посилити законодавство у сфері військової освіти
та науки

Народні депутати, які представляють Комітет Верховної Ради з
питань освіти, науки та інновацій, рекомендують прийняти за основу проект змін
до деяких законів щодо військової освіти та науки (№ 5641).

Парламентарії розробили цей документ для вдосконалення
освітнього процесу та наукової і науково-технічної діяльності у вищих
військових навчальних закладах (закладах вищої освіти зі специфічними умовами
навчання), військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, військових
наукових установах, підвищення якості підготовки військових фахівців.


Законопроектом пропонується внести зміни до законів про
освіту та про вищу освіту, а також до закону про наукову і науково-технічну
діяльність. Зокрема, пропонується надати особливі повноваження державним
органам, до сфери управління яких належать вищі військові навчальні заклади,
військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти та наукові установи в
частині управління цими закладами та установами. Автори законодавчої ініціативи
мають намір також встановити права та обов’язки науково-педагогічних
працівників і вимоги до нормативів чисельності здобувачів освіти на одну посаду
науково-педагогічного працівника у відповідних закладах освіти. Йдеться і про
особливості відображення інформації про них в Єдиній державній електронній базі
з питань освіти, і про визначення нових рівнів військової освіти. А також
узгоджуються норми зазначених законів зі спеціальними законами України у сферах
національної безпеки і оборони.

Автори законопроекту звертають увагу, що зміни до закону про
вищу освіту стосовно надання особливих повноважень державним органам, до сфери
управління яких належать зазначені заклади освіти, дозволять підвищити
ефективність підготовки кадрів для потреб сил оборони. Зміни до закону про
освіту передбачають внесення такої спеціалізованої освіти, як професійна
військова, яка здобувається у неформальній освіті за програмами для
вдосконалення професійного рівня військового фахівця і забезпечення виконання
службових (бойових) функцій. До того ж встановлюють тактичний, оперативний та
стратегічний рівні військової освіти. Водночас, узгоджуються норми зазначеного
закону зі спеціальними законами України у сферах національної безпеки і
оборони. (читайте у «Голосі України»
на 1 - 2 стор. article/349475 ).
Досягнення: земельна
децентралізація та електронні аукціони

Про діяльність Комітету Верховної Ради України з питань
аграрної та земельної політики упродовж п’ятої сесії дев’ятого скликання.

Діяльність Комітету Верховної Ради України з питань аграрної
та земельної політики упродовж п’ятої сесії дев’ятого скликання (лютий — липень
2021 року) було зосереджено на підготовці законопроектів з питань впровадження
земельної реформи; вдосконалення правового регулювання у сфері поводження із
пестицидами і агрохімікатами, державної підтримки сільгосптоваровиробників,
нагляду та контролю в галузях тваринництва і бджільництва; приведення
законодавства України у сфері виробництва та обігу дитячого харчування до вимог
законодавства ЄС, а також парламентського контролю за імплементацією
законодавства в агропромисловій сфері. За цей період на розгляд, зокрема,
надійшло 32 законопроекти, з підготовки яких комітет визначено головним.

Прийняті під час роботи п’ятої сесії Верховної Ради
дев’ятого скликання за поданням комітету шість законів уже набули чинності.

Так, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих
актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері
земельних відносин» (від 28.04.2021, № 1423-IX) передбачає передачу земель
державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні
державі для виконання її функцій) до комунальної власності та реформування
системи управління у сфері земельних відносин, зняття штучних обмежень
господарської діяльності для спрощення доступу до земельних ресурсів населення
та бізнесу та зменшення ризиків хабарництва та корупції. (читайте у «Голосі
України» на 2 стор.
article/349476 ).
Майбутнє енергетики
України. Інструменти революції в наших руках


За час перебування В. Склярова радником Голови Верховної
Ради України, ми кілька разів зверталися до президентів і голів уряду з приводу
ситуації в енергетиці.

Сказати, що до наших звернень державні мужі поставились
байдуже — нічого не сказати. Переконані, що вони наших листів і не бачили.
Інакше чим пояснити, що кричущі проблеми в основоположній для економіки і
державності сфері не знайшли досі хоч якогось місця в полі зору найвищих
посадовців? Не знайшли, бо... світло ж є, розетки під напругою. Нібито все те —
даність, дарована Україні, даність нескінченної тривалості. Насправді ж, це
рукотворна даність.

Завдяки самовідданій праці вчених, інженерів і техніків,
робітників Україна до 1990 року мала в своєму розпорядженні кращу в світі
електроенергетику як по структурі потужностей, так і по конфігурації системи.
Варто згадати хоч би освоєні блоки по 800 мВт на надкритичних параметрах пари,
котрих не було (і не буде) ніде у світі. Та й наші системоутворюючі ЛЕП
напругою 750 тис. вольт доступні для втілення мало яким країнам. Впроваджуючи
точні науково-технічні рішення, в ухваленні і реалізації яких брали участь
практично всі академічні інститути України (і не лише України), забезпечувалась
винятково надійна робота всієї енергосистеми. Не було допущено жодної
масштабної каскадної аварії з знеструмленням багатьох районів. (У США, ФРН,
Франції і багатьох інших країнах такі аварії виникають щорічно, збитки для суспільств
щороку сягають 10—30 мільярдів доларів). Іншими словами, науково-технічний
потенціал України є, він пройшов випробування і часом, і навіть спробами
розвалити, розтягти рештки згаданої могутності і багатства. Визнаймо, що саме
електроенергетика — єдина галузь, котра дотепер продовжує надійно
функціонувати.

Річне виробництво електроенергії сягнуло 330 млрд кВт-год,
експорт її здійснювався на рівні 1,5 млрд доларів. Нині може йтися про половину
того рівня виробництва, експорт фактично зруйнований.

У 1990 році одночасно будувалось сім атомних і три теплові
електростанції. Щоб ми сьогодні без них робили — питання навіть не риторичне. (читайте у «Голосі України» на 4 стор. article/349463
).
Комп’ютери математики
не навчать

Сергій Вегерчук, у певному розумінні, — ровесник
Незалежності, адже рівно 30 років тому він став наймолодшим директором школи №
9 в Одесі. Було йому лише 30 років. Потім він опинився серед тих, хто створював
навчальні заклади нового типу, що мали відповідати духу демократичної держави,
— очолювана ним школа перетворилася на НВК «Гімназія № 2 з поглибленим
вивчанням англійської мови». Я поцікавився в заслуженого вчителя України,
кандидата історичних наук, як він оцінює ситуацію, коли 31% учасників ЗНО з
математики цього року не отримали навіть мінімальних 10 балів?

— Математика — це особливий предмет, — вважає Сергій
Максимович. — У класі його зазвичай добре знають 6—7 дітей, а інші просто
переходять із класу в клас і тягнуть за собою всі пробіли у вивченому
матеріалі. Я б розділив клас на дві групи з огляду на можливості та швидкість
засвоєння матеріалу учнями. Одним потрібно 2—3 уроки на тиждень, іншим — 4—5,
щоб встигнути повторити пройдені теми та розібратися в тому, що виявилося
незрозумілим з першого разу.

Я б подивився на ситуацію ширше. Незнання математики хоча б
на елементарному рівні говорить про те, що в цих дітей не буде якісного
логічного мислення. Не випадково педагоги-новатори заохочують учнів до
розв’язання однієї і тієї ж задачі різними способами. Це чудово розвиває
логіку. Математику ще називають гімнастикою для розуму. Без опанування цього
предмета дітям складно буде аналізувати ситуації, що відбуваються в їхньому
житті, ухвалювати якісь рішення, які треба приймати на основі серйозного
аналізу. Я вважаю, що потрібно переглянути перелік дисциплін, що вивчаються.
Навіщо в старших класах поверхово вивчати 19 предметів? Може, краще якісно й
серйозно підійти до вивчення 6—7? І математики зокрема. (читайте у «Голосі України» на 10 стор. article/349448
).
У Брагинцях
закривають унікальну школу. Ціна питання — зарплата одного чиновника

У селі Брагинці Прилуцького району Чернігівської області керівники
Варвинської громади вирішили закрити унікальну сторічну школу, створену у стилі
українського модерну архітектором Сластіоном.

Опанас Сластіон народився 2 (14 січня) 1855 року в місті
Ногайськ Таврійської губернії, нині цей населений пункт — у Запорізькій
області, а помер 24 вересня 1933-го в Миргороді. Він був унікальною людиною —
видатний архітектор, художник, мистецтвознавець, етнограф. Посідав належне
місце в українському культурному середовищі того часу. Товаришував із
композитором Миколою Лисенком, письменницею Оленою Пчілкою, поетесою Лесею
Українкою, науковцями Михайлом Драгомановим та Дмитром Яворницьким. А
найбільшим архітектурним проектом у житті Сластіона стали школи для початкового
навчання в Лохвицькому земстві.

У 1908-му в Росії було ухвалено закон про початкову освіту.
Тоді ж з’явилась потреба в будівництві великої кількості шкіл, особливо в
сільській місцевості. Два роки по тому комісія Лохвицького повіту обрала проект
Опанаса Сластіона для побудови 93 шкіл в стилі українського архітектурного
модерну.

Достеменно не відомо, скільки загалом таких закладів встиг
побудувати архітектор Сластіон. На сьогодні, за різними даними, їх збереглося
приблизно 50. Майже всі ці школи розміщені у чотирьох районах Полтавської
області, а одна з них — у Брагинцях на Чернігівщині.

Рішенням експертної ради управління охорони культурної
спадщини Міністерства культури земські школи, побудовані в 1901—1916-х роках за
проектом архітектора Опанаса Сластіона, визнані пам’ятками культурної спадщини
місцевого значення.

Яку ж долю уготували школі у Брагинцях очільники Варвинської
громади? Закрити шляхом ліквідації. Без жодних альтернатив. Мовляв, причина у
якості навчання у початковій школі, в економії коштів. Хоча конкретних,
зрозумілих для кожного причин закриття не називають. Так само як не мають
жодного бажання обговорювати шляхи економії витрат на цю школу, які можна
порівняти із зарплатою одного чиновника Варвинської громади.

Красномовним виявом байдужості влади стали слухання з цього
питання, які провели у Брагинцях очільниця Варвинської громади Валентина
Саверська-Лихошва, її заступник Олександр Філоненко та начальник відділу освіти
Володимир Кутовий. (читайте у «Голосі України» на 10 стор. article/349449 ).
Газета «Голос
України», № 147 (7647), четвер, 5 серпня 2021 року: WWW.GOLOS.COM.UA

Новости по теме

{related-news}

Комментарии (0)

добавить комментарий

Добавить комментарий

показать все комментарии