Комітет з питань економічного розвитку на своєму
засіданні заслухав звіт Фонду державного майна України за 2020 рік.

Голова Фонду державного майна Дмитро Сенниченко, представляючи
звіт, повідомив, що сума дивідендів, отриманих за 2020 рік, у два з половиною
рази перевищила показник 2019 року і становила 641 мільйон гривень.
За словами Дмитра Сенниченка, звіт був проаналізований
Рахунковою палатою і частина наданих пропозицій та зауважень були враховані.
Член Рахункової палати Ірина Іванова звернула увагу на
деякі зауваження до звіту ФДМУ. Зокрема, вони стосувались покращення планування
показників, з метою їх реального виконання. Так, на 2020 рік було заплановано
значне збільшення надходжень від оренди державного майна (до 4,1 мільярда
гривень), однак даний показник не був виконаний.
Рахункова палата також наголошує на необхідності
кращої підготовки до великої приватизації.

Ірина Іванова зазначила: «Попередні рекомендації, за
2019 рік, Фонд почав виконувати, однак,
виконав не до кінця». Вона висловила сподівання, що у подальшому ФДМУ буде
дослухатися до порад і рекомендацій.

Голова Комітету з питань економічного розвитку Дмитро
Наталуха запропонував взяти звіт до відома і провести у вересні додаткове
засідання Комітету на якому, разом із Рахунковою палатою, «більш ґрунтовно
проаналізувати звіт ФДМУ і визначити основні орієнтири, вузькі місця, щоб
системно працювати над його покращенням».
Комітет взяв до відома «Звіт про роботу Фонду
державного майна України та хід приватизації державного майна України у 2020
році» та «Звіт Рахункової палати про результати аналізу Звіту Фонду державного
майна України за 2020 рік у частині, що впливає на виконання державного
бюджету».

Також Комітет рекомендував Верховній Раді розглянути
звіт ФДМУ за 2020 рік і взяти його до відома.

На засіданні був заслуханий звіт про діяльність
Державного космічного агентства України (ДКАУ).

Голова Державного космічного агентства Володимир
Тафтай нагадав, що у 2020 році було змінено законодавство і надано можливість
приватним підприємствам здійснювати діяльність у космічній галузі, проте,
наразі така діяльність здійснюється підприємствами і установами, які належать
до сфери управління ДКАУ.
Доповідач зазначив, що з 2014 року основні зусилля Агентства
були спрямовані за збереження космічної діяльності в Україні, оскільки, в
умовах російської агресії, країна втратила значний ринок збуту і значну
кооперацію, пов’язані з північним сусідом. Водночас, за його словами, за цей
час проведено велику роботу щодо диверсифікації ринків та імпортозаміщення і ця
робота триває.
У 2020 році Космічне агентство виконувало роботи за
державним оборонним замовленням, на які було передбачено у бюджеті 95 мільйонів
гривень (фактично профінансовано і витрачено 69 мільйонів гривень), трьома
державними цільовими програмами та на ринку комерційних послуг.
Володимир Тафтай зауважив, що на звітний період не була затверджена державна космічна програма, водночас, було
виконано ряд іноземних замовлень, зокрема, виготовлено два ракетоносії
«Антарес» і проведено запуски, виготовлено і поставлено два блоки маршових
двигунів четвертого ступеня для ракет «Вега» і виконано два пуски. Також
Агентство виконувало аерокосмічну зйомку, розширювало координатно-часове та
навігаційне забезпечення. Державне космічне агентство працює над розширенням
міжнародного співробітництва.
Голова ДКАУ зазначив, що 2020 рік був дуже складним
для космічної галузі України, в тому числі, через COVID-19.

За словами Володимира Тафтая, Агентством розроблена
Державна космічна програма на 2021-2025 роки, на початку квітня 2021 року
проект був наданий Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості і
найближчим часом вона має бути передана на затвердження Кабінету Міністрів.
Комітет ухвалив рішення взяти до відома звіт про
діяльність Державного космічного агентства.

Члени Комітету також заслухали звіт про діяльність
ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА), який представив голова правління товариства
Руслан Гашев.
Він нагадав, що Агентство було створене наприкінці
2018 року, а органи управління в повному складі лише в квітні 2021 року.
Руслан Гашев поінформував, що за майже два роки роботи
Експортно-кредитного агентства (по четвертий квартал 2020 року) застраховано
лише контрактів на суму 208 тисяч гривень. З четвертого кварталу 2020 року по
сьогоднішній день розмір страхової відповідальності Агентства становив 13,9 мільйонів
гривень і він був сформований за рахунок трьох видів продуктів. Загальний розмір
підтриманих експортних контрактів становив 73,9 мільйони гривень.
За 2020 рік фінансовий результат ЕКА становив 7,9
мільйонів гривень. Діяльність товариства була визнана Міністерством економіки
задовільною.

«Наразі ми перебуваємо на етапі розбудови організаційної
структури і підготовки до старту операційної діяльності», - сказав очільник
Агентства і зупинився на проблемах в діяльності компанії, серед яких назвав
необхідність затвердження стратегії діяльності ЕКА і законодавчого розширення
видів продукції, яка може підлягати страхуванню.

Під час обговорення прозвучала пропозиція провести у
вересні нараду з питань діяльності ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» за
участі Комітету з питань економічного розвитку, Комітету з питань фінансів,
Міністерства економіки і Національного банку.

Комітет взяв до відома звіт голови правління
Експортно-кредитного агентства, визнав його діяльність такою, що не відповідає
основній меті Закону «Про забезпечення масштабної експансії
експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування,
гарантування та здешевлення кредитування експорту» і рекомендував Кабінету
Міністрів встановити ключові показники ефективності його роботи.