Конституції України – 25! Інтерв’ю з народним депутатом України ІІ скликання Євгеном Лупаковим
radagov 28-июн, 20:42 193 ПолитикаДо 25-ї річниці Конституції України публікуємо інтерв’ю з народними
депутатами України, експертами, учасниками конституційного процесу про перебіг
створення Основного закону країни, про механізми підвищення ефективності
Конституції України та спогади про «конституційну ніч».
Конституція - це база, основний
Закон Держави. Всі інші закони формуються, готуються та приймаються, аби не
порушувати вимоги Конституції, –
Євген Лупаков - народний депутат України ІІ скликання.
Особливості конституційного
процесу.
Конституцію фактично готували та розглядали з моменту відновлення
незалежності України. Були різні команди та напрямки.
Президент України Леонід Кучма хотів, щоб було ухвалено його варіант
Конституції та вже от-от мав оголосити референдум. Його всього-на-всього
випередив тодішній Голова Верховної Ради України Олександр Мороз. Перехитрив.
Є, звичайно, протилежні думки щодо ролей Мороза та Кучми у прийнятті Конституції.
Але я вважаю, що тут вони зіграли на двох.
Важко голосувалися питання щодо символіки, затвердження прапора, мови. Тому
в хід пішли так звані «пакетні голосування». «Добре: ці не хочуть це, ті не
хочуть те, беремо пакет, отак, разом. Згодні? Згодні, давай», - саме так і
відбулася наша Конституція.
Лише з п’ятого голосування «протягнули» мову. А з прапором… Комуністи
категорично не хотіли приймати прапор, який вони вважали «бандерівським». Вони
не розуміли, що на той час і синьо-жовтий, і жовто-синій прапор - це був один і
той самий прапор через те, що розміщення кольорів не було закріплене - як за
часів УНР (Української народної
республіки – ред.), так і за
часів Гетьмана Павла Скоропадського. Хоча деякі експерти вважають, що
Скоропадський перевернув прапор на синьо-жовтий.
До речі, Верховна Рада свого часу ухвалила Закон, що лише вона має право
затверджувати прапори видів військово-морських сил, будь-яких військових та
інших серйозних формувань. Але за весь час існування Парламент України затвердив
прапор лише податкової служби. І нині Військово-морські сили України ходять під
прапором, який затвердив Скоропадський 29 квітня, День моря святкуємо.
Важко проходило і питання щодо Криму. Комуністи уперлися в його статус.
Фактично з Криму були одні комуністи. Підтримали їх також комуністи Херсонської
та Миколаївської областей. Вони наполягли та довелося погодитись. Бо голосували
«в пакеті»: територія, мова й прапор. Три питання зразу одним махом - бабах,
проголосували! І Крим зробили автономією. Та й зараз нам ще не вистачає
«донецьких», «закарпатських» і всяких інших автономій.
Україна має бути унітарною, єдиною та неподільною. Ніяких федерацій, нічого! Ба більше, у той момент, коли українська
нація лише відроджується.
Як зробити Конституцію більш
ефективною
Величезний недолік Конституції 1996 року – це визначений нею статус
суддівської влади. Якщо ми говоримо,
що це гілка влади, то вона має обиратися, а не призначатися. Це - головна
проблема сьогодні.
Навіть у Радянському Союзі, хоч формально, але суддівська влада обиралася.
В Україні суддівська влада призначається, тому вона кишенькова, покриває мафію, корупцію і це - значний
недолік Конституції тодішньої і, фактично, нинішньої.
Що би не міняли, але ситуацію з виборами суддів ніяка влада не хоче
змінювати, бо ніяка влада не прагне втрачати важіль впливу. Зручно, аби судді
були залежні та «ручні».
Аби працювала Конституція та будь-який інший закон, має бути незалежна суддівська влада - не кишенькова, не
продажна, тоді будуть діяти всі закони. За будь-якої влади, якщо є
невідворотність покарання, закон діятиме. Якщо закон – як дишло, а цим дишлом
крутять судді - маємо те, що маємо.
Основним вирішенням проблеми є налагодження системи судової влади. На жаль,
без цього не живе жодна країна. Усюди без нормального суду життя неможливе.
Ще один недолік - коаліція. Це
велика «дурилівка» та клоунада, яку зіграли з народом. Українська нація лише
відроджується. На жаль, досі український народ – це ще «совєцька, хвора» нація.
І тому маємо всі ці проблеми, пов’язані з виборами, зокрема, з продажністю. Бо
той, хто продається на виборах, потім ще продається наступні 4-5 років.
.
Конституція - це база, основний
Закон Держави. Всі інші закони формуються, готуються та приймаються, аби не
порушувати вимоги Конституції. Я дуже щасливий, що мені у житті пощастило брати
участь в ухваленні цього Акту.
Чим запам’яталася конституційна
ніч
Документ ухвалювали всю ніч. Депутати переривалися на буфет: поїсти або ж
випити «міцного». Хто скільки витримає, стільки й пив. Я був у залі всю добу -
з першого до останнього моменту! Нікуди не виходив.
Десь години до третьої ночі людей було мало, а потім повернулися вже
депутати з «команди» Президента Леоніда Кучми.
Були окремі народні депутати, яким була команда «не голосувати». А потім,
коли Мороз сказав: «Хто не буде голосувати, ми позбавимо депутатства»... Ця
фраза стала аргументом для них.
Треба віддати належне тодішньому Голові Верховної Ради України Олександрові
Морозу - це він проштовхнув цю Конституцію.
Друге питання, що якби цього не було, то ще раз підтверджую, що Конституцію
просто не ухвалили б. Окремі статті Мороз ставив по 3-4-5 разів: «Ну, давайте
ще раз, двох голосів не вистачає, давайте ще!»
Річ у тім, що окремі статті Конституції під час ухвалення розглядалися, як
кажуть зараз, просто «кнопкодавились»… Здебільшого сьогодні всі депутати –
кнопкодави. За винятком 5-7 нардепів, які керують. А всі інші – це маріонетки.
Зараз не можна натиснути кнопку за сусіда. А за командою можна тиснути? Тоді
не заборонялося тиснути кнопки за всіх, бо якби не тиснули, то Конституцію б не
прийняли.
Я сидів тоді в останньому ряду, то бували такі моменти, що бігав по ряду і
тиснув за своїх та інших. Це було нормально та не вважалося порушенням.
Після ухвалення Конституції приймали присягу народного депутата України. Ігор
Юхновський зачитав присягу, а потім усі отримували бланки присяги та розписувалися.
Це теж було вперше. І я був одним із перших.
Цікаві моменти
От пару цікавих моментів…. Коли
Кучма на запрошення прийшов уранці, Конституція вже ж прийнята, він сказав: «Ну
все-все, ви прийняли, ви молодці, усім дам ордени»…
І тоді сімнадцять народних депутатів від Спілки офіцерів України заявили,
що з рук Кучми ніяких нагород не приймуть. Шістнадцять відмовились, один, правда (сміється)…як
завжди є….
І друге питання. Є така книга народного депутата Дмитра Чобота «Свистун». Так
от. Ходили, фотографувалися, потім Олександр Мороз запросив усіх до їдальні, що
в підвалі будівлі, - відсвяткувати цю подію. Там у маленькому технічному приміщенні не протиснутися. Всі збуджені, говорять,
згадують, як же воно там було дві години тому. Мороз намагався: «Увага! Увага!»
- ніхто не реагує. І тут пронизливий свист! Миттєво все затихло, усі дивляться
– хто? Стоїть Кучма, чотири пальці – в рота і свистить. Уявляєте? І потім була написана книга «Свистун».
На базі Конституції формуються, готуються і приймаються всі інші закони, які
повинні на ній базуватися і не порушувати вимоги Конституції. Це основний закон. І я дуже щасливий тим, що
мені в житті пощастило брати участь у прийнятті цього Закону.
депутатами України, експертами, учасниками конституційного процесу про перебіг
створення Основного закону країни, про механізми підвищення ефективності
Конституції України та спогади про «конституційну ніч».
Конституція - це база, основний
Закон Держави. Всі інші закони формуються, готуються та приймаються, аби не
порушувати вимоги Конституції, –
Євген Лупаков - народний депутат України ІІ скликання.
Особливості конституційного
процесу.
Конституцію фактично готували та розглядали з моменту відновлення
незалежності України. Були різні команди та напрямки.
Президент України Леонід Кучма хотів, щоб було ухвалено його варіант
Конституції та вже от-от мав оголосити референдум. Його всього-на-всього
випередив тодішній Голова Верховної Ради України Олександр Мороз. Перехитрив.
Є, звичайно, протилежні думки щодо ролей Мороза та Кучми у прийнятті Конституції.
Але я вважаю, що тут вони зіграли на двох.
Важко голосувалися питання щодо символіки, затвердження прапора, мови. Тому
в хід пішли так звані «пакетні голосування». «Добре: ці не хочуть це, ті не
хочуть те, беремо пакет, отак, разом. Згодні? Згодні, давай», - саме так і
відбулася наша Конституція.
Лише з п’ятого голосування «протягнули» мову. А з прапором… Комуністи
категорично не хотіли приймати прапор, який вони вважали «бандерівським». Вони
не розуміли, що на той час і синьо-жовтий, і жовто-синій прапор - це був один і
той самий прапор через те, що розміщення кольорів не було закріплене - як за
часів УНР (Української народної
республіки – ред.), так і за
часів Гетьмана Павла Скоропадського. Хоча деякі експерти вважають, що
Скоропадський перевернув прапор на синьо-жовтий.
До речі, Верховна Рада свого часу ухвалила Закон, що лише вона має право
затверджувати прапори видів військово-морських сил, будь-яких військових та
інших серйозних формувань. Але за весь час існування Парламент України затвердив
прапор лише податкової служби. І нині Військово-морські сили України ходять під
прапором, який затвердив Скоропадський 29 квітня, День моря святкуємо.
Важко проходило і питання щодо Криму. Комуністи уперлися в його статус.
Фактично з Криму були одні комуністи. Підтримали їх також комуністи Херсонської
та Миколаївської областей. Вони наполягли та довелося погодитись. Бо голосували
«в пакеті»: територія, мова й прапор. Три питання зразу одним махом - бабах,
проголосували! І Крим зробили автономією. Та й зараз нам ще не вистачає
«донецьких», «закарпатських» і всяких інших автономій.
Україна має бути унітарною, єдиною та неподільною. Ніяких федерацій, нічого! Ба більше, у той момент, коли українська
нація лише відроджується.
Як зробити Конституцію більш
ефективною
Величезний недолік Конституції 1996 року – це визначений нею статус
суддівської влади. Якщо ми говоримо,
що це гілка влади, то вона має обиратися, а не призначатися. Це - головна
проблема сьогодні.
Навіть у Радянському Союзі, хоч формально, але суддівська влада обиралася.
В Україні суддівська влада призначається, тому вона кишенькова, покриває мафію, корупцію і це - значний
недолік Конституції тодішньої і, фактично, нинішньої.
Що би не міняли, але ситуацію з виборами суддів ніяка влада не хоче
змінювати, бо ніяка влада не прагне втрачати важіль впливу. Зручно, аби судді
були залежні та «ручні».
Аби працювала Конституція та будь-який інший закон, має бути незалежна суддівська влада - не кишенькова, не
продажна, тоді будуть діяти всі закони. За будь-якої влади, якщо є
невідворотність покарання, закон діятиме. Якщо закон – як дишло, а цим дишлом
крутять судді - маємо те, що маємо.
Основним вирішенням проблеми є налагодження системи судової влади. На жаль,
без цього не живе жодна країна. Усюди без нормального суду життя неможливе.
Ще один недолік - коаліція. Це
велика «дурилівка» та клоунада, яку зіграли з народом. Українська нація лише
відроджується. На жаль, досі український народ – це ще «совєцька, хвора» нація.
І тому маємо всі ці проблеми, пов’язані з виборами, зокрема, з продажністю. Бо
той, хто продається на виборах, потім ще продається наступні 4-5 років.
.
Конституція - це база, основний
Закон Держави. Всі інші закони формуються, готуються та приймаються, аби не
порушувати вимоги Конституції. Я дуже щасливий, що мені у житті пощастило брати
участь в ухваленні цього Акту.
Чим запам’яталася конституційна
ніч
Документ ухвалювали всю ніч. Депутати переривалися на буфет: поїсти або ж
випити «міцного». Хто скільки витримає, стільки й пив. Я був у залі всю добу -
з першого до останнього моменту! Нікуди не виходив.
Десь години до третьої ночі людей було мало, а потім повернулися вже
депутати з «команди» Президента Леоніда Кучми.
Були окремі народні депутати, яким була команда «не голосувати». А потім,
коли Мороз сказав: «Хто не буде голосувати, ми позбавимо депутатства»... Ця
фраза стала аргументом для них.
Треба віддати належне тодішньому Голові Верховної Ради України Олександрові
Морозу - це він проштовхнув цю Конституцію.
Друге питання, що якби цього не було, то ще раз підтверджую, що Конституцію
просто не ухвалили б. Окремі статті Мороз ставив по 3-4-5 разів: «Ну, давайте
ще раз, двох голосів не вистачає, давайте ще!»
Річ у тім, що окремі статті Конституції під час ухвалення розглядалися, як
кажуть зараз, просто «кнопкодавились»… Здебільшого сьогодні всі депутати –
кнопкодави. За винятком 5-7 нардепів, які керують. А всі інші – це маріонетки.
Зараз не можна натиснути кнопку за сусіда. А за командою можна тиснути? Тоді
не заборонялося тиснути кнопки за всіх, бо якби не тиснули, то Конституцію б не
прийняли.
Я сидів тоді в останньому ряду, то бували такі моменти, що бігав по ряду і
тиснув за своїх та інших. Це було нормально та не вважалося порушенням.
Після ухвалення Конституції приймали присягу народного депутата України. Ігор
Юхновський зачитав присягу, а потім усі отримували бланки присяги та розписувалися.
Це теж було вперше. І я був одним із перших.
Цікаві моменти
От пару цікавих моментів…. Коли
Кучма на запрошення прийшов уранці, Конституція вже ж прийнята, він сказав: «Ну
все-все, ви прийняли, ви молодці, усім дам ордени»…
І тоді сімнадцять народних депутатів від Спілки офіцерів України заявили,
що з рук Кучми ніяких нагород не приймуть. Шістнадцять відмовились, один, правда (сміється)…як
завжди є….
І друге питання. Є така книга народного депутата Дмитра Чобота «Свистун». Так
от. Ходили, фотографувалися, потім Олександр Мороз запросив усіх до їдальні, що
в підвалі будівлі, - відсвяткувати цю подію. Там у маленькому технічному приміщенні не протиснутися. Всі збуджені, говорять,
згадують, як же воно там було дві години тому. Мороз намагався: «Увага! Увага!»
- ніхто не реагує. І тут пронизливий свист! Миттєво все затихло, усі дивляться
– хто? Стоїть Кучма, чотири пальці – в рота і свистить. Уявляєте? І потім була написана книга «Свистун».
На базі Конституції формуються, готуються і приймаються всі інші закони, які
повинні на ній базуватися і не порушувати вимоги Конституції. Це основний закон. І я дуже щасливий тим, що
мені в житті пощастило брати участь у прийнятті цього Закону.
Новости по теме
{related-news}