Огляд головних тем «Голосу України» від 24 червня
Сьогодні у
«Голосі України»:
Стартує
вакцинація працівників компаній
Українська
козацька держава: носій ідеї непідлеглості та соціальний ідеал
Народ не
візьмеш на Макухівку…
Чому
мешканці цього села під Полтавою блокували дорогу для проїзду комунальних
сміттєвозів на звалище твердих
побутових відходів?
Рисоводи
Херсонщини «сонечко наздоганяють»
Для кого рай
у Чорногорцях
Стартує вакцинація працівників
компаній
Кількість
нових хворих на COVID-19 продовжує зменшуватися, а темпи вакцинації щотижня
прискорюються, чому сприяє відкриття в українських містах центрів масової
вакцинації.
Разом з тим
є області, у яких такі центри досі не з’явилися, повідомив під час учорашнього
засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Даю
доручення Міністерству розвитку громад та територій вжити заходів, щоб такі
центри з’явилися щонайменше в кожному районному центрі. Тому що є області, де
таких центрів уже понад десять, але також наразі є шість областей, де центри
масової вакцинації досі не з’явилися», — сказав він. Поряд з цим нинішнього
тижня стартує вакцинація працівників компаній, які мають у своєму штаті понад
50 охочих щепитися працівників. «Це допоможе зменшити передачу вірусу всередині
колективів та сприятиме безпечній роботі. Тому закликаю керівників підприємств
скористатися такою можливістю та убезпечити себе і своїх працівників як в
інтересах країни, так і в інтересах бізнесу», — зауважив прем’єр, додавши, що
прискорення темпів вакцинації особливо важливе в умовах нового штаму
коронавірусу «Дельта», який стає домінуючим у світі та є небезпечнішим від
попередніх мутацій. (читайте у
«Голосі України» на 3 стор. article/347717 ).
Українська козацька держава: носій
ідеї непідлеглості та соціальний ідеал
Українське
козацтво та Українська козацька держава — унікальне явище не лише у вітчизняній
історії, а й у світовій.
Українське
козацтво, своєрідне військово-політичне утворення, найдавніші відомі писемні
згадки про яке датуються 1489—1492 роками, та Українська козацька держава, що
постала внаслідок Національно-визвольної війни під проводом Богдана
Хмельницького у середині XVII ст. — унікальне явище не лише у вітчизняній
історії, а й у світовій. Нове державне утворення формувалося на засадах
демократії й державницького світогляду, успадкованих від Київської Русі, та
стало виявом самоутвердження української нації, її ментальним відображенням.
Генетично козацтво, творець модерної України, виростало з носіїв
свободолюбства, героїзму, побратимства, найхарактернішим виявом військової
культури яких було лицарство, морально-етичний кодекс, самоусвідомлення себе
вільною людиною.
Відроджуючи
Українську державу, Богдан Хмельницький спирався на історичний досвід
попередніх фундаторів, основоположників української державності — очільників
Антського царства IV—VII ст., Київської Русі, Галицько-Волинського князівства,
Запорозької Січі, у якій вищою законодавчою владою була загальновійськова рада
і яку доктор історичних наук, лауреат Шевченківської премії Олена Апанович
називала козацькою християнською православною демократичною республікою.
Після
тривалого етапу бездержавності і перебування українського народу під владою
чужинців постання Української козацької держави Богдана Хмельницького стало
наслідком відродження й розвитку державотворчих традицій України-Русі,
усвідомлення суспільством «тяглості українства». Ідея «самостійності»
зародилася спочатку в умах національної еліти — у колі козацької старшини,
очільників селянсько-козацьких повстань XVI — початку XVII ст. проти
чужоземного панування Кшиштофа Косинського, Северина Наливайка, Марка Жмайла,
Федоровича (Трясила), Івана Сулими, Павла Павлюка, Якова Острянина, в
Києво-Могилянському осередку, Волинському гуртку української шляхти, котра
бачила Україну-Русь за давнім правом вільною та суверенною, а не уярмленою і
пограбованою сусідніми державами. Відсутність власної держави, обмеження
українців у правах, насадження ідеологеми про неповноцінність бездержавного
народу, асиміляційні процеси, імперські доктрини Польщі — внаслідок цих
чинників український народ як самостійний об’єкт міг зійти з історичної сцени. (читайте у «Голосі України» на 4-5 стор. article/347710 ).
Народ не візьмеш на Макухівку…
Чому мешканці
цього села під Полтавою блокували дорогу для проїзду комунальних сміттєвозів на
звалище твердих побутових відходів?
4 червня
вранці мешканці Макухівки, що поблизу Полтави, перекрили дорогу до
розташованого в них буквально під боком міського сміттєзвалища. Власне, живим
шлагбаумом вони стали не для всього, а тільки для того транспорту, який
прямував на звалище, щоб залишити там іще бодай по кілька тонн непотребу,
вивезеного з обласного центру й частини довколишніх сіл. Під час емоційного
спілкування з водіями комунальних вантажівок, зупинених пікетувальниками з
плакатами, мало не доходило до сутичок… Зрозуміло, що звичний конвеєр вивезення
сміття з Полтави зупинився, й воно швидко «вилізло» з установлених тут
контейнерів. Біля останніх іще хутчіше почали виростати купи непотребу.
Обласний центр, за словами профільного заступника міського голови Євгена Рички,
«потонув у смітті»… (читайте у
«Голосі України» на 16-17 стор. article/347716 ).
Рисоводи Херсонщини «сонечко
наздоганяють»
Аграрії
Херсонщини за голови хапаються: небаченої інтенсивності зливи на посушливому
півдні цьогоріч спричинили полягання не лише зернових культур, а й навіть
овочевих — томатів, солодкого перцю, баклажанів та картоплі.
Фермери та
науковці оглядають демонстраційні ділянки дослідного господарства Інституту
рису.
На цьому
невтішному тлі плантації рису мають кращий вигляд: адже сіяли його у травні, й
рослини витягнулися всього на 10—15 сантиметрів, тож саме зараз полягання їм не
загрожує. Вони вразливі до такого явища у серпні, але саме на той період таких
дощів не прогнозують. Минулося? Так, але не без інших труднощів, пов’язаних
саме з вибриками погоди, каже директор дослідного господарства Інституту рису
НААН України (Скадовський район), кандидат економічних наук Валентина Уманська.
— Сонячні
дні у цьому нетиповому червні така рідкість, що доводиться буквально «ловити
момент», аби провести якісну обробку посівів від шкідників та хвороб. У такі
сприятливі дні навіть тривалість робочого часу збільшили, — розповідає Валентина
Володимирівна. (читайте у
«Голосі України» на 18 стор. article/347688 ).
Для кого рай у Чорногорцях
Село
Чорногорці є одним із чотирьох населених пунктів, що входять до складу
Стольненського старостинського округу Менської громади.
Людей там
зовсім небагато. Але для тих, хто залишився, рідне село — як найкраще місце у
світі.
Типовим для
подібних сіл є те, що на вулиці важко зустріти звичайного перехожого. Відчуття
суцільного обезлюднення та самотності, якоїсь покинутості не полишає на кожному
кроці. Картинку посилюють залишки напівзруйнованих будинків, споруд магазинів,
клубів, дороги з твердим покриттям, колодязів, сірі похилені огорожі. Єдиний
позитив — це розкіш природи, спів солов’їв як символ відродження життя. Саме
такі перші враження склалися під час відвідин Чорногорців. (читайте у «Голосі України» на 18 стор. article/347690 ).
Читайте газету «Голос України», № 117 (7617), від 24 червня
2021 року orphans: 2;widows: 2;-webkit-text-stroke-width: 0px;word-spacing:0px">WWW.GOLOS.COM.UA
.
«Голосі України»:
вакцинація працівників компаній
Українська
козацька держава: носій ідеї непідлеглості та соціальний ідеал
Народ не
візьмеш на Макухівку…
Чому
мешканці цього села під Полтавою блокували дорогу для проїзду комунальних
сміттєвозів на звалище твердих
побутових відходів?
Рисоводи
Херсонщини «сонечко наздоганяють»
Для кого рай
у Чорногорцях
Стартує вакцинація працівників
компаній
Кількість
нових хворих на COVID-19 продовжує зменшуватися, а темпи вакцинації щотижня
прискорюються, чому сприяє відкриття в українських містах центрів масової
вакцинації.
Разом з тим
є області, у яких такі центри досі не з’явилися, повідомив під час учорашнього
засідання уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Даю
доручення Міністерству розвитку громад та територій вжити заходів, щоб такі
центри з’явилися щонайменше в кожному районному центрі. Тому що є області, де
таких центрів уже понад десять, але також наразі є шість областей, де центри
масової вакцинації досі не з’явилися», — сказав він. Поряд з цим нинішнього
тижня стартує вакцинація працівників компаній, які мають у своєму штаті понад
50 охочих щепитися працівників. «Це допоможе зменшити передачу вірусу всередині
колективів та сприятиме безпечній роботі. Тому закликаю керівників підприємств
скористатися такою можливістю та убезпечити себе і своїх працівників як в
інтересах країни, так і в інтересах бізнесу», — зауважив прем’єр, додавши, що
прискорення темпів вакцинації особливо важливе в умовах нового штаму
коронавірусу «Дельта», який стає домінуючим у світі та є небезпечнішим від
попередніх мутацій. (читайте у
«Голосі України» на 3 стор. article/347717 ).
Українська козацька держава: носій
ідеї непідлеглості та соціальний ідеал
Українське
козацтво та Українська козацька держава — унікальне явище не лише у вітчизняній
історії, а й у світовій.
Українське
козацтво, своєрідне військово-політичне утворення, найдавніші відомі писемні
згадки про яке датуються 1489—1492 роками, та Українська козацька держава, що
постала внаслідок Національно-визвольної війни під проводом Богдана
Хмельницького у середині XVII ст. — унікальне явище не лише у вітчизняній
історії, а й у світовій. Нове державне утворення формувалося на засадах
демократії й державницького світогляду, успадкованих від Київської Русі, та
стало виявом самоутвердження української нації, її ментальним відображенням.
Генетично козацтво, творець модерної України, виростало з носіїв
свободолюбства, героїзму, побратимства, найхарактернішим виявом військової
культури яких було лицарство, морально-етичний кодекс, самоусвідомлення себе
вільною людиною.
Відроджуючи
Українську державу, Богдан Хмельницький спирався на історичний досвід
попередніх фундаторів, основоположників української державності — очільників
Антського царства IV—VII ст., Київської Русі, Галицько-Волинського князівства,
Запорозької Січі, у якій вищою законодавчою владою була загальновійськова рада
і яку доктор історичних наук, лауреат Шевченківської премії Олена Апанович
називала козацькою християнською православною демократичною республікою.
тривалого етапу бездержавності і перебування українського народу під владою
чужинців постання Української козацької держави Богдана Хмельницького стало
наслідком відродження й розвитку державотворчих традицій України-Русі,
усвідомлення суспільством «тяглості українства». Ідея «самостійності»
зародилася спочатку в умах національної еліти — у колі козацької старшини,
очільників селянсько-козацьких повстань XVI — початку XVII ст. проти
чужоземного панування Кшиштофа Косинського, Северина Наливайка, Марка Жмайла,
Федоровича (Трясила), Івана Сулими, Павла Павлюка, Якова Острянина, в
Києво-Могилянському осередку, Волинському гуртку української шляхти, котра
бачила Україну-Русь за давнім правом вільною та суверенною, а не уярмленою і
пограбованою сусідніми державами. Відсутність власної держави, обмеження
українців у правах, насадження ідеологеми про неповноцінність бездержавного
народу, асиміляційні процеси, імперські доктрини Польщі — внаслідок цих
чинників український народ як самостійний об’єкт міг зійти з історичної сцени. (читайте у «Голосі України» на 4-5 стор. article/347710 ).
Народ не візьмеш на Макухівку…
Чому мешканці
цього села під Полтавою блокували дорогу для проїзду комунальних сміттєвозів на
звалище твердих побутових відходів?
4 червня
вранці мешканці Макухівки, що поблизу Полтави, перекрили дорогу до
розташованого в них буквально під боком міського сміттєзвалища. Власне, живим
шлагбаумом вони стали не для всього, а тільки для того транспорту, який
прямував на звалище, щоб залишити там іще бодай по кілька тонн непотребу,
вивезеного з обласного центру й частини довколишніх сіл. Під час емоційного
спілкування з водіями комунальних вантажівок, зупинених пікетувальниками з
плакатами, мало не доходило до сутичок… Зрозуміло, що звичний конвеєр вивезення
сміття з Полтави зупинився, й воно швидко «вилізло» з установлених тут
контейнерів. Біля останніх іще хутчіше почали виростати купи непотребу.
Обласний центр, за словами профільного заступника міського голови Євгена Рички,
«потонув у смітті»… (читайте у
«Голосі України» на 16-17 стор. article/347716 ).
Рисоводи Херсонщини «сонечко
наздоганяють»
Аграрії
Херсонщини за голови хапаються: небаченої інтенсивності зливи на посушливому
півдні цьогоріч спричинили полягання не лише зернових культур, а й навіть
овочевих — томатів, солодкого перцю, баклажанів та картоплі.
Фермери та
науковці оглядають демонстраційні ділянки дослідного господарства Інституту
рису.
На цьому
невтішному тлі плантації рису мають кращий вигляд: адже сіяли його у травні, й
рослини витягнулися всього на 10—15 сантиметрів, тож саме зараз полягання їм не
загрожує. Вони вразливі до такого явища у серпні, але саме на той період таких
дощів не прогнозують. Минулося? Так, але не без інших труднощів, пов’язаних
саме з вибриками погоди, каже директор дослідного господарства Інституту рису
НААН України (Скадовський район), кандидат економічних наук Валентина Уманська.
— Сонячні
дні у цьому нетиповому червні така рідкість, що доводиться буквально «ловити
момент», аби провести якісну обробку посівів від шкідників та хвороб. У такі
сприятливі дні навіть тривалість робочого часу збільшили, — розповідає Валентина
Володимирівна. (читайте у
«Голосі України» на 18 стор. article/347688 ).
Для кого рай у Чорногорцях
Село
Чорногорці є одним із чотирьох населених пунктів, що входять до складу
Стольненського старостинського округу Менської громади.
Людей там
зовсім небагато. Але для тих, хто залишився, рідне село — як найкраще місце у
світі.
Типовим для
подібних сіл є те, що на вулиці важко зустріти звичайного перехожого. Відчуття
суцільного обезлюднення та самотності, якоїсь покинутості не полишає на кожному
кроці. Картинку посилюють залишки напівзруйнованих будинків, споруд магазинів,
клубів, дороги з твердим покриттям, колодязів, сірі похилені огорожі. Єдиний
позитив — це розкіш природи, спів солов’їв як символ відродження життя. Саме
такі перші враження склалися під час відвідин Чорногорців. (читайте у «Голосі України» на 18 стор. article/347690 ).
Читайте газету «Голос України», № 117 (7617), від 24 червня
2021 року orphans: 2;widows: 2;-webkit-text-stroke-width: 0px;word-spacing:0px">WWW.GOLOS.COM.UA
.
Новости по теме
{related-news}
