Захід
відбувся 14 червня з нагоди 25-річниці ухвалення Конституції України.
Під час круглого столу учасники обговорили
питання історико-правових традицій вітчизняного конституціоналізму та
парламентаризму, цивілізаційного виміру Конституції України як головного інструменту
захисту громадянських прав, свобод і людської гідності, змін до Конституції
України тощо.
Перший заступник Керівника Апарату
Верховної Ради Володимир Слишинський подякував усім народним депутатам другого
скликання, які брали безпосередню участь у конституційному процесі.
«Тема Конституції надзвичайно актуальна та
важлива. Тому мета сьогоднішнього заходу - обговорити проблемні питання, що існують
у реалізації Конституції України. Надзвичайно важливо, щоб права і свободи були
гарантовані, а не лише декларовані на папері», - зазначив Володимир
Слишинський. Він додав, що складний механізм внесення змін до Конституції не
дає її «рвати» на частини. Також Перший заступник Керівника Апарату звернув
увагу на важливість внесення змін до статей 118, 119 Конституції в питанні децентралізації,
оскільки вони звужують права органів місцевого самоврядування.

Учасників заходу із важливим ювілеєм
привітали народні депутати IX скликання Ігор Нагулевський
та Володимир Крейденко.
У виступах науковці наголосили на тезі, що
українська Конституція є однією з найкращих і найпрогресивніших конституцій.
Народний депутат України ІІ-VІІ скликань Лілія Григорович розповіла про роботу над
текстом Конституції як безпосередній учасник тих подій: «До прийняття Конституції
спонукало низка факторів. Зокрема, це було однією з вимог Ради Європи.
По-друге, Конституційний договір між Верховною Радою і Президентом. Третє, на
той час Україна чи не єдина серед держав Європи не мала власної Конституції.
Крім того, це було життєво важливо для Парламенту, адже Президент України міг
розпустити Верховну Раду».
Президент Академії парламентаризму, член
Конституційної Ради у Верховній Раді України ІІ скликання Валентина Гошовська
зазначила, що ухвалення Конституції – складний історичний процес. За її
словами, конституційний процес як політичний дискурс потребує не так змін і
доповнень, як реалізації прав і свобод громадян, реалізації народовладдя,
шляхом європейських стандартів демократії та вітчизняного політичного досвіду.
У обговоренні взяли участь народні
депутати, викладачі Навчально-наукового інституту публічного управління та
державної служби Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
представники Академії парламентаризму, кафедри парламентаризму та політичного
менеджменту, наукової школи вітчизняного парламентаризму.