Комітет з питань антикорупційної політики 26 квітня
провів чергове засідання у режимі відеоконференції.

Члени Комітету розглянули у другому читанні проект
Закону «Про внесення доповнень до Закону України «Про запобігання корупції»
(щодо удосконалення окремих аспектів декларування) (№ 5173).

Законопроект спрямований на усунення окремих
практичних перепон у процесі подання декларацій особами, уповноваженими на
виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Голова Комітету з питань антикорупційної політики
Анастасія Радіна повідомила, що до законопроекту надійшло 22 пропозицій
народних депутатів. Ще три поправки були додані до порівняльної таблиці
рішенням Комітету.

Розглянувши поправки, народні депутати підтримали
більшість із них частково і в редакції Комітету.

Зокрема, було підтримано пропозицію не включати до декларації
як видатки і правочини операції з обміну валют. Також такі операції не потребуватимуть
повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.
Члени Комітету підтримали поправку, згідно з якою
пропонується не включати до декларації як об’єкти нерухомості приміщення
громадської приймальні народного депутата, якщо воно є державною комунальною
власністю і перебуває в оренді або на іншому праві користування.

Підтримано пропозицію виключити із переліку осіб, щодо
яких проводиться спеціальна перевірка і повна перевірка декларації радників
Голови Верховної Ради України.

Комітетом пропонується затвердити нову редакцію Статті
36 Закону «Про запобігання корупції», встановивши граничну сукупну вартість акцій
акціонерного товариства - резидента України, якими володіє особа, на яку не
будуть поширюватися заходи із запобігання конфлікту інтересів у зв’язку з
наявністю у суб’єкта декларування підприємств чи корпоративних прав.

Анастасія Радіна запропонувала розглянути і внести до
законопроекту як комітетські поправки про зміни до Закону «Про Національне
агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами,
одержаними від корупційних та інших злочинів».

За її словами, поправки стосуються створення спеціальної
процедури передачі в управління заарештованих об’єктів, так званої, критичної
інфраструктури і норми щодо порядку управління корпоративними правами.
Заступник голови АРМА Володимир Павленко наголосив на
актуальності внесення таких змін, оскільки наразі до агентства передаються
активи, від діяльності яких залежить обороноздатність або енергетична безпека
країни. «Ми вважаємо неправильним передавати питання відбору управителя по
таким активам на рішення тендерного комітету АРМА, оскільки процедура
побудована на відборі з-поміж тих, хто подався на конкурс, а подаються не
завжди достойні управителі. Тому, на думку агентства, у таких випадках вибір
управителя має здійснювати Кабінет Міністрів», - сказав він.

Під час обговорення члени Комітету зауважили, що
ситуація критична, однак внесення даної правки є порушенням Регламенту,
оскільки пропонується внести зміни до Закону, якого не було у законопроекті під
час його розгляду в першому читанні.

Після обговорення Комітет підтримав пропозиції додати
до закону про АРМА статтю 21-1 щодо управління активами, на який накладено
арешт, у виняткових випадках і внести зміни в частину 7 статті 21 даного Закону.
Комітет затвердив порівняльну таблицю і прийняв рішення
рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект у другому читанні та в
цілому з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Під час засідання Комітет розглянув і визнав такими,
що відповідають вимогам антикорупційного законодавства і не містить корупційних
ризиків законопроекти №5175 і №5304 (із зауваженням щодо
відсутності фінансово-економічного обґрунтування).
Водночас, проект Закону «Про фінансові послуги та
фінансові компанії» (№5065) визнано таким, що містить
корупційні ризики в частині надання дискреційних повноважень регулятору.

Народні депутати затвердили розклад засідань Комітету
з питань антикорупційної політики на травень 2021 року. Заплановано два
засідання: 11 травня о 12.00 (в режимі відеоконференції) і 18 травня о 15.30.