До 35-ї
річниці Чорнобильської трагедії парламентська бібліотека підготувала тематичну
віртуальну виставку

Цьогоріч минає
35
років від дня аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою
техногенною катастрофою в історії людства. У ніч на 26 квітня 1986-го року
робітники ЧАЕС провели затверджений керівництвом експеримент, суть якого
полягала в моделюванні ситуації функціонування турбогенератора на випадок
втрати живлення. Унаслідок
експерименту були зруйновані атомний реактор та частина приміщення станції, постраждало
майже 5 мільйонів людей, забруднено радіоактивними нуклідами близько 5 тисяч
населених пунктів.
Крім
України, Республіки Білорусь та Російської Федерації вплив Чорнобильської
катастрофи відчули на собі Швеція, Норвегія, Польща, Австрія, Швейцарія,
Німеччина, Фінляндія, Великобританія та інші держави.

Після Чорнобильської
аварії було розроблено низку міжнародних конвенцій. МАГАТЕ продовжує працювати
над багатошаровою системою стандартів безпеки, які є рекомендаційними для
урядів країн-членів. Аварія на ЧАЕС справила істотний вплив і на політику України,
посприявши ухваленню Декларації про державний суверенітет України та
проголошенню її без’ядерного статусу. Актуальність вирішення проблем, викликаних
Чорнобильською катастрофою, відображена також і в Конституції
України. Статтею 16 Основного Закону визначається, що «…подолання наслідків
Чорнобильської катастрофи, катастрофи планетарного масштабу, збереження
генофонду Українського народу є обов’язком держави». За минулі роки
Україною було проведено значний обсяг робіт в усіх напрямах подолання наслідків
аварії на ЧАЕС, розроблені й діють близько 800 нормативно-правових актів, що
дозволяють регулювати різні аспекти життєдіяльності громадян України у зв’язку
з Чорнобильською катастрофою. Указом Президії Верховної Ради Української РСР 26
квітня було оголошено Днем Чорнобильської трагедії.

На
виставці представлені нормативні акти, матеріали парламентських слухань,
доповіді, матеріали ЗМІ та «круглих столів», розглянуто проблеми державної
політики у сфері подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та подано
посилання на Державну архівну службу України яка презентує документальну
виставку . В
експозиції представлені документальні фото із Зони відчуження, офіційні листи,
протоколи засідань КПРС, звіти й доповідні членів партії та керівництва
Чорнобильської АЕС після аварії; світлини, анкети, посвідчення ліквідаторів
аварії, а також листи і телеграми людей, які пропонували свою допомогу
постраждалим від катастрофи.

http://lib.rada.gov.ua/static/excursion/chernobyl-21.html

Двадцять п'ять років
Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього : Матеріали Міжнародної
конференції (м. Київ, 20-22 квітня 2011 року):Збірка доповідей, висновки і
рекомендації. Ч.1-2 / Ред.-техн. група: Л.В. Перепелятникова, К.В. Блажчук,
К.В. Буковська та ін. – К., 2011. – 368 с. – К-2 [6П2.11 / Д22].
У збірці
надруковані пленарні та секційні доповіді, а також висновки та рекомендації
конференції.

Художньо-документальний роман білоруської письменниці Світлани Алексієвич,
Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами «маленьких людей» про
катастрофу, що зруйнувала мільйони
життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила
непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави. Роман створено на основі
розлогих інтерв’ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії:
ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених
радіацією регіонів та самоселами «зони», посадовцями, від рішень яких залежали
долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже
приреченими. Переклад на українську та післямова Оксани Забужко.
Гусєв О.П. 25 років
віч-на-віч з "Чорнобилем : Документально - публіцистичний твір / О. П.
Гусєв. - К.: ТОВ ВПЦ "Літопис-ХХ", 2011. - 624 с. - К-2 [6П2.11 /
Г96].
У книзі йдеться
про боротьбу ліквідаторів за живучість атомної станції після вибуху 26 квітня
1986 року на четвертому енергоблоці, перебіг подій, пов'язаних з діяльністю і
закриттям цього аварійного ядерного об'єкту підвищеної небезпеки наприкінці 200
року, подальших дій вже у ХХІ столітті.