Комітет з питань фінансів, податкової та митної
політики на своєму засіданні розглянув проект Закону «Про платіжні послуги» (№ 4364).

Представляючи законопроект до другого читання, народний
депутат Ольга Василевська-Смаглюк повідомила, до нього надійшло 334 пропозиції від
народних депутатів. Додатково було напрацьовано 134 пропозиції, які потребують
підтримки Комітету.
Загалом пропонується врахувати 322 пропозиції, в тому
числі 20 частково і 37 редакційно. Відхилено 146 пропозицій народних депутатів.

Ольга Василевська-Смаглюк окреслила основні зміни, які
пропонується внести у законопроект до другого читання. Зокрема, підкомітет пропонує
на рівні закону не встановлювати жодних обмежень ставок інтерчейнджу та еквайрингу,
разом із тим надавши підприємствам торгівлі механізм конкурентного врегулювання
їх розміру. Так, Національний банк України отримує право запитувати у міжнародних
платіжних системах статистичну інформацію про розмір ставок інтерчейнджу і
еквайрингу та публікувати її.

Також пропонується встановити, що графік забезпечення
усіма торговцями можливості здійснення безготівкових розрахунків має затвердити
Кабінет Міністрів.

Народний депутат повідомила, що окремий блок правок спрямований
на врахування зауважень Національного агентства з питань запобігання корупції.
За словами Ольги Василевської-Смаглюк, при
доопрацюванні законопроекту враховано поправки, які передбачають посилення
вимог до аутентифікації користувачів.

Окрім того, пропонується розширити перелік обмежених
платіжних послуг – послуг, отримання дозволу на проведення яких є спрощеним, і прибрати
норму про відповідальність надавачів послуг у випадках проведення платіжних
операцій, при яких списання коштів відбувається з рахунку не того платника без
вини надавача послуг.
«Запропоновані правки є вкрай важливими для того, щоб
ми отримали збалансований законопроект до другого читання», - підсумувала
доповідач.

Дискусію викликало питання встановлення граничних
розмірів ставок інтерчейнджу та еквайрингу, оскільки на сьогодні вони є завеликими
у порівнянні з іншими країнами.
Водночас, пропозиція про поетапне зниження ставок інтерчейнджу
не набрала необхідної кількості голосів.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді
прийняти законопроект у другому читанні та в цілому у редакції, запропонованій
у порівняльній таблиці.

На засіданні було розглянуто проекти Законів «Про
внесення зміни до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (№ 3687), «Про внесення змін до
Закону України "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню)
доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню
розповсюдження зброї масового знищення" (щодо визначення терміну
"національні публічні діячі")» (№ 4218), а також законопроект «Про
внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації
(відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та
фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» щодо належної системи
управління ризиками суб’єктів первинного фінансового моніторингу»,
напрацьований робочою групою за дорученням голови Комітету як компромісний
варіант.
Ольга Василевська-Смаглюк розповіла про основні
положення, закладені у законопроект робочої групи і зауважила, що він спрямований
на врегулювання проблеми неадекватної оцінки банками ризиків відмивання коштів,
які можуть мати національні публічні діячі.
Автор законопроекту №4218, народний депутат Сергій
Власенко підкреслив: «У нинішній редакції Закону, фактично, передбачено
довічний фінансовий моніторинг національної публічної особи і членів її сім’ї».
За його словами, законопроектом пропонується доповнити
визначення «національних публічних діячів» часовим обмеженням. Так, згідно з
проектом, фізична особа матиме статус національного публічного діяча, якщо
виконує або виконувала в Україні визначні публічні функції останній календарний
рік.

Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти
законопроект №4218 у першому читанні за основу, а законопроекту №3687 –
відхилити.

Члени Комітету також затвердили рішення за результатами
заслуховування на засіданні 18 березня 2021 року Голови Держмитслужби Павла Рябікіна,
керівників Закарпатської та Волинської митниць Держмитслужби, у якому дали
негативну оцінку роботі керівників вказаних митниць і рекомендували Павлу Рябікіну
розглянути питання щодо порушення дисциплінарного провадження стосовно вказаних
осіб. Не пізніше 17 травня Комітет планує провести засідання, на якому заслухати
Голову Держмитслужби про вжиті заходи щодо протидії проявам корупції в митних
органах та про результативність такої роботи.
Народні депутати заслухали Голову Державної фіскальної
служби Вадима Мельника про результати роботи за 2021 рік, в тому числі, щодо
кадрової політики (затвердженої нової структури та штатної чисельності),
заходів, які вживаються у зв’язку із ліквідацією ДФС, листа до Держаної митної
служби про здійснення митного оформлення товарів окремих підприємств із
залученням працівників податкової міліції.
Засідання Комітету з питань фінансів, податкової та
митної політики відбулося 14 квітня в режимі відеоконференції.