У січні – березні 2021 року до Верховної Ради України
надійшло 87,1 тис. пропозицій, заяв і скарг громадян, що майже у 3 рази більше,
ніж за відповідний період 2020 року та перевищує загально річні обсяги
кореспонденції, яка надходила до парламенту в 2006 році – 76,3 тис., 2007 році
– 66,7 тис., 2008 році – 82,5 тис., 2012 році – 86,2 тис., 2014 році – 65 тис.,
2019 році – 78,3 тис. З них комітетами Верховної Ради України опрацьовано 2,6
тис. листів, депутатськими фракціями (депутатськими групами) у Верховній Раді
України розглянуто 1,4 тис. звернень громадян.

До керівництва парламенту звернулися 368 осіб, з них до
Голови Верховної Ради України Дмитра Разумкова – 193 особи.

Народним депутатам України упродовж січня – березня 2021
року передано 25,5 тис. адресованих їм звернень громадян, що в 2,8 разу більше,
ніж за аналогічний період 2020 року.

У зв’язку із значним збільшенням надходжень до Верховної
Ради України у звітному періоді кількості масових звернень віруючих Української
православної церкви вчетверо порівняно з аналогічним періодом 2020 року (з 2,8
тис. у січні – березні 2020 року до 11,7 тис. у січні – березні 2021 року)
зросла кількість колективних звернень на адресу Верховної Ради України, а
кількість підписів у них становить близько 1 млн. осіб у січні – березні 2021
року проти 82 тис. у січні – березні минулого року.

У звітному періоді продовжує спостерігатися тенденція до
подальшого збільшення у пошті парламенту питомої ваги та кількості пропозицій,
заяв і скарг, надісланих засобами електронного зв’язку: з 41 відсотка, або 11,4
тис., звернень, отриманих Верховною Радою України у січні – березні 2020 року,
до 61 відсотка, або 53,1 тис., – у січні – березні 2021 року. У зв’язку з цим
зменшилась питома вага пропозицій, заяв і скарг, отриманих засобами поштового
та телефонного зв’язку, хоча їх загальна кількість, порівняно з відповідним
періодом 2020 року, збільшилась: з 44 відсотків, або 12,2 тис. звернень,
надісланих до парламенту поштою у січні – березні 2020 року, до 36 відсотків,
або 31,1 тис., – у січні – березні 2021 року, та з 3 відсотків, або 698
звернень, отриманих засобами телефонного зв’язку у січні – березні 2020 року,
до 1 відсотка, або 1024 звернень, – у січні – березні 2021 року. Сталою
залишилися питома вага пропозицій, заяв і скарг громадян, одержаних від органів
влади та від інших органів, установ та організацій – по 1 відсотку.
Упродовж січня – березня 2021 року громадянами у системі
"Електронні петиції" на офіційному веб-порталі Верховної Ради України
ініційовано 238 (-62) електронних повідомлень, з яких 81 (-18) після їх
перевірки на відповідність вимогам до електронної петиції, визначеним законом,
Управлінням з питань звернень громадян оприлюднено в якості петицій для збору
підписів на офіційному веб-порталі Верховної Ради України.

Відповідно до інформації, наданої секретаріатами
депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, впродовж
звітного періоду до народних депутатів України дев’ятого скликання, їхніх
помічників-консультантів у виборчих округах звернулися 139775 виборців,
розглянуто 51841 письмове звернення, проведено 10556 особистих прийомів та
10503 зустрічі з виборцями.

Аналіз статистичних даних у розрізі регіонів засвідчив про
збільшення кількості пропозицій, заяв і скарг громадян до Верховної Ради України
з кожної області України включно зі столицею. Зокрема, найбільше порівняно з
січнем – березнем 2020 року збільшилася кількість звернень з м. Києва – 17,6
тис. (+10,5 тис.), Дніпропетровської – 8,2 тис. (+6,6 тис.), Донецької – 6,2
тис. (+5,1 тис.), Полтавської – 4,9 тис. (+4,2 тис.), Черкаської – 4,1 тис.
(+3,5 тис.), Одеської – 4,3 тис. (+2,9 тис.), Кіровоградської – 2,9 тис. (+2,8
тис.), Вінницької – 3,8 тис. (+2,6 тис.), Харківської – 6,9 тис. (+2,6 тис.),
Херсонської – 2,7 тис. (+2,4 тис.) областей.

Серед авторів звернень, які зазначили своє соціальне
становище, переважали заяви та скарги від пенсіонерів – 12,4 тис., робітників –
12,2 тис., підприємців – 8,2 тис., працівників бюджетної сфери – 3,3 тис.,
безробітних – 3,0 тис., служителів релігійних організацій – 2,8 тис., державних
службовців – 1,9 тис., селян – 1,1 тис. Із загальної кількості громадян, які у
своїх зверненнях до парламенту вказали соціальну категорію, 4,1 тис. звернень
отримано від осіб з інвалідністю I-III груп, 4,6 тис. – від переселенців або
внутрішньо переміщених осіб, 3,4 тис. – від учасників бойових дій, 2,6 тис. –
від ветеранів праці, 2,4 тис. – від учасників АТО/ООС, по 1,8 тис. – від
багатодітних сімей; учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській
АЕС, по 1,3 тис. – від учасників війни; осіб, які постраждали внаслідок
Чорнобильської катастрофи.

З початку року у зверненнях громадян до Верховної Ради
України порушено понад 150 тис. питань, що майже втричі більше, ніж за
аналогічний період 2020 року. З яких 63,1 тис., або 42 відсотки становлять
питання забезпечення дотримання законності та охорони правопорядку, реалізації
прав і свобод громадян, запобігання дискримінації. Серед звернень цього
тематичного спрямування 37,1 тис. склали пропозиції до правоохоронного
законодавства, скарги на дії працівників правоохоронних органів, слідчих,
органів дізнання, тяганину зі слідством, незаконні методи ведення слідства –
9,1 тис., дії працівників органів прокуратури – 5,2 тис., судові рішення і
вироки, тяганину в судах та дії суддів – 2,5 тис.

Масові колективні звернення віруючих Української
православної церкви з висловлюваннями незгоди у зв'язку з ухваленням Верховною
Радою України впродовж 2018 – 2019 років Закону України "Про внесення
зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні
організації" щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до
структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр
(управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана
такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала
частину території України" (№ 2662-VIII від 20 грудня 2018 року) та Закону
України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підлеглості
релігійних організацій та процедури державної реєстрації релігійних організацій
зі статусом юридичної особи" (№ 2673-VIII від 17 січня 2019 року),
викликали збільшення у 22 рази у пошті парламенту кількості питань діяльності
об’єднань громадян, релігії та міжконфесійних відносин – з 912 у січні –
березні 2020 року до 20,6 тис. – у січні – березні 2021 року.

Аналіз статистичних даних засвідчив збільшення майже у 4
рази порівняно з аналогічним періодом минулого року у пошті Верховної Ради
України кількості питань охорони здоров'я – 10,5 тис. у січні – березні 2021
року проти 2,6 тис. – у січні – березні 2020 року, що пов'язано як з існуючими
системними проблемами у галузі охорони здоров'я в цілому, так і з
незавершеністю впровадження другого етапу медичної реформи у зв'язку з
пандемією коронавірусної хвороби COVID-19 і запровадженими карантинними
обмеженнями, та з нагальною необхідністю підвищення спроможності національної
системи охорони здоров’я.

Як і в попередні звітні періоди, найактуальнішими серед
питань цього тематичного спрямування залишаються заяви і скарги щодо дій та
бездіяльності працівників охорони здоров'я, неналежного ставлення до хворих –
4,2 тис., або 40 відсотків загальної кількості питань охорони здоров'я, кожне
четверте звернення на тему охорони здоров’я – 2,7 тис. – містить пропозиції про
внесення змін до законодавства про охорону здоров’я, переважна більшість яких
стосується змісту проекту закону "Про систему громадського здоров’я"
(№ 4142), актуальними у звітному періоді залишаються й прохання про сприяння у
забезпеченні засобами лікування – 1134, скарги на відмови у безоплатному
лікуванні – 894 та щодо вартості медичних послуг і страхування – 873.

Упродовж звітного періоду до Верховної Ради України надійшло
9,9 тис. звернень з питань соціальної політики, соціального захисту населення,
з них кожне п'яте – 1916 – стосується напрямів державної соціальної політики,
майже кожне шосте – 1217 – містить пропозиції до соціального законодавства,
1716 – прохання про пенсійне забезпечення, 1369 – про сприяння у наданні
матеріальної допомоги, 764 – отриманні соціальних виплат, субсидій, 507 –
надання пільг особам, які мають на це право.

У звітному періоді у зверненнях громадян до Верховної Ради
України дещо збільшилась кількість відгуків, що стосувалися діяльності
Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України: з 6,9
тис. у першому кварталі 2020 року до 8,7 тис. у першому кварталі 2021 року,
хоча їх частка в загальній кількості парламентської кореспонденції навпаки
зменшилася відповідно з 11,9 відсотка до 5,8 відсотка. Як і раніше, кожне друге
звернення цього тематичного спрямування містило відгуки щодо діяльності єдиного
органу законодавчої влади та його органів, кожне четверте стосувалося
організації законотворчої роботи Верховної Ради України.

У зверненнях до Верховної Ради України залишаються
актуальними питання державного будівництва, адміністративно-територіального
устрою – 6527; житлової політики – 4620; комунального господарства – 4334;
діяльності центральних органів виконавчої влади – 2947; фінансової, податкової,
митної політики – 2680; діяльності місцевих органів виконавчої влади – 2165;
аграрної політики і земельних відносин – 1864; економічної, цінової,
інвестиційної, зовнішньоекономічної, регіональної політики та будівництва,
підприємництва – 1855; праці і заробітної плати – 1653; охорони праці та
промислової безпеки – 1430; освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної
діяльності та інтелектуальної власності – 1399; транспорту і зв’язку – 1369
тощо.

Усі пропозиції, заяви і скарги громадян до Верховної Ради
України розглядалися відповідно до чинного законодавства. Звернення, що містили
пропозиції до законопроектів, зареєстрованих Верховною Радою України, вивчалися
та узагальнювалися в парламентських комітетах. Листи, в яких порушувалися
питання, що не належали до повноважень Верховної Ради України, надсилалися для
вирішення по суті органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування,
до правоохоронних та судових органів. Аналітичні матеріали доповідалися
керівництву Верховної Ради України, передавалися до парламентських комітетів,
депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України та народним
депутатам України для використання в законотворчій роботі.