Комітет з питань антикорупційної політики на своєму
засіданні 30 березня розглянув пропозиції Президента України до Закону «Про
внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо упорядкування
окремих питань захисту викривачів» (№ 3450).

Голова Комітету з питань антикорупційної політики
Анастасія Радіна повідомила, що надійшло вето Президента України на цей законопроект
у якому висловлено наступні зауваження:

- законопроект не визначає мету та цілі обробки даних
про викривачів, не врегульовано питання обсягу даних, які вноситимуться до бази
викривачів, порядок захисту таких даних, підстави і коло осіб, які матимуть
доступ до таких даних, а також відповідальність за їх незаконне використання;

- законопроект оперує оціночними поняттями, які не
сприяють захисту викривачів, наприклад, «достеменно відомі факти»;

- суперечить Кримінальному
процесуальному кодексу України у частині виплати винагороди викривачам.
Також Президент України пропонує краще врегулювати
питання щодо створення і функціонування регулярних каналів повідомлень
викривачів в частині переліку органів, які мають створювати такі регулярні
канали.

Учасники засідання розглянули порівняльну таблицю, яка
містить чотири пропозиції Комітету до законопроекту №3450, розроблені на основі
зауважень Президента України:

- внести зміни до визначення внутрішніх каналів
повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень,
прибравши конструкцію про «достеменно відомі факти». У визначенні регулярних
каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією
правопорушень уточнити, що такі канали мають право створювати органи, які
уповноважені складати адміністративні протоколи або розслідувати корупційні
злочини;

- врегулювати питання щодо персональних даних
викривачів. Зокрема, передбачити відповідальність за незаконне використання
таких даних відповідно до чинного законодавства;

- замінити конструкцію «вчинення корупційного злочину»
на «можливе вчинення корупційного злочину», відмовитися від вимоги до викривача
пояснити звідки йому стали відомі дані про вчинення корупційного або пов’язаних
з корупцією правопорушень і прибрати конструкцію, що викривач має повідомляти
«достеменно відомі факти»;

- відмовитися від норми, що винагорода викривачу
виплачується після стягнення завданої шкоди в дохід держави, оскільки
Кримінальний процесуальний кодекс передбачає виплату винагороди після вироку
суду.
Комітет підтримав пропоновані зміни і прийняв рішення рекомендувати
Верховній Раді за результатами повторного розгляду прийняти законопроект із
врахуванням пропозицій Президента України.

Також був розглянутий у першому читанні проект Закону
«Про внесення доповнень до Закону України «Про запобігання корупції» (щодо
удосконалення окремих аспектів декларування)» (№ 5173).

За словами Анастасії Радіної, законопроект пропонує
врегулювати деякі питання декларування. Зокрема, пропонується виключити вимогу
про зазначення номерів рахунків, на яких обліковуються некомпенсовані
заощадження Ощадного банку СРСР. Також, згідно з проектом, не підлягатимуть
декларуванню цінні папери, номінальна вартість яких є меншою за один
прожитковий мінімум.
Під час обговорення зазначалось, що під час
доопрацювання законопроекту слід зазначити, що зміни в декларуванні цінних
паперів мають стосуватися їх сукупної номінальної вартості.

Водночас, члени Комітету висловлювались проти
положення законопроекту, яким передбачається створення можливості зазначати в
декларації номер в Єдиному державному демографічному реєстрі лише у разі його
присвоєння особі. На думку народних депутатів, дане питання врегульоване в
чинній редакції Закону.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді
прийняти законопроект за основу.
Члени Комітету розглянули проект Закону «Про внесення
змін до Закону України "Про нотаріат" щодо спрощення доступу до
нотаріальної діяльності» (№4632)
на предмет відповідності вимогам антикорупційного законодавства.
Законопроектом пропонується спростити доступ до
нотаріальної діяльності осіб, які мають намір займатися нею, шляхом зменшення
вимог до кандидатів, а також оптимізації процедури складання іспиту.

Комітет визнав законопроект таким, що не містить
корупційних ризиків.

Комітет розпочав проведення співбесід із кандидатами
на представників від Верховної Ради до складу конкурсної комісії з відбору
кандидата на посаду Голови Національного агентства України з питань виявлення,
розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
(АРМА).

До співбесіди було допущено 19 кандидатів, які подали
необхідні документи. Комітет на засіданні 30 березня заслухав вісім кандидатів.
Співбесіди з рештою претендентів відбудуться на наступних засіданнях Комітету з
питань антикорупційної політики.

Народні депутати затвердили розклад засідань Комітету
на квітень 2021 року. Планується провести три засідання:13, 27 квітня о 15.30 і
6 квітня – о 12.00.