«Безпека, мир і добробут українців йдуть через шлях в НАТО, ми розраховуємо на підтримку і Литви, і Польщі на цьому шляху», - Андрій Парубій на відкритті Х Сесії МПА Україна-Литва-Польща

«Безпека, мир і добробут українців йдуть через шлях в НАТО, ми розраховуємо на підтримку і Литви, і Польщі на цьому шляху», - Андрій Парубій на відкритті Х Сесії МПА Україна-Литва-Польща
Голова
Верховної Ради України Андрій Парубій відкрив Х Сесію Міжпарламентської
асамблеї Верховної Ради України, Сейму Литовської Республіки та Сейму і Сенату
Республіки Польща «Безпека. Розвиток. Демократія. Сильні разом», яка проходить
7-8 червня 2019 року у Києві.

Голова
Верховної Ради на початку свого виступу повідомив, що на сході України – «східному
рубежі вільного світу, де українські військові щоденно мужньо тримають щит
Європи - цими днями триває загострення і практично щоденно маємо втрати,
загиблих, як серед військових, так і поміж цивільних». «Цієї ночі від
російського артилерійського обстрілу на Світлодарській дузі загинули ще два
українських воїни - це 28-річний Дмитро Круглов та 23-річний Максим Олексюк.
Ціною власного життя хоробрі українські сини зберігають мир не тільки Україні,
а й усій вільній Європі», - сказав А.Парубій і оголосив хвилину мовчання у
пам’ять загиблих українських воїнів.
Голова Парламенту
привітав литовських і польських колег, які беруть участь у Х Сесії. Далі повний
текст виступу:

«Маю честь
відкрити роботу ювілейного Десятого засідання Міжпарламентської Асамблеї
Верховної Ради України, Сеймаса Литовської Республіки, Сейму і Сенату
Республіки Польща!
З особливою
приємністю хотів би привітати у гостинному Києві наших литовських і польських
колег, які прибули в Україну для участі у цьому важливому заході.

Тема нашого
засідання «Безпека – розвиток – демократія. Сильні разом» продиктована
викликами сьогодення. Ми всі переконалися наскільки важливою є єдність у
протистоянні агресивній політиці Росії, яка й надалі прагне підірвати
цілісність та солідарність усього демократичного світу.

Маємо чітко і
однозначно заявити, що на сьогодні перед нами стоїть лише одна загроза – і ця
загроза пов’язана не з нашим історичним минулим, а з Росією, реваншистська зовнішня
політика якої не залишає сумнівів у намірі Кремля демонтувати спочатку
українську державність, а згодом і незалежність інших держав регіону, які
Москва вважає «російською сферою впливу».

Як свідчать
останні заяви російського політичного керівництва, Кремль продовжує розглядати лише
один варіант розв’язання так званого «українського питання» – варіант
капітуляції України та, як наслідок, її зникнення з політичної мапи світу.
Цинізм
ситуації полягає у тому, що зруйнувати Україну Росія прагне руками самих же українців,
постійно нав’язуючи українському суспільству написані у Кремлі фальшиві
наративи про «один народ», «федералізацію», «відсутність української мови»,
«громадянський конфлікт», «утискання російськомовного населення» тощо.
Надзвичайно
важливо, що Литва і Польща вірно оцінюють агресивну зовнішню політику Росії. Свідченням
цьому є тверда і послідовна позиція офіційних Вільнюса і Варшави на підтримку
суверенітету і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних
кордонах. Литва і Польща продовжують виступати за необхідність не лише продовження,
а й посилення санкційного тиску на країну-агресора, ведуть задля цього активну роботу
з державами-членами ЄС і НАТО, у тому числі по міжпарламентській лінії. Ми,
українці, це дуже високо цінуємо.
Окремі слова
вдячності хотів би висловити керівництву Сеймаса Литви та Сейму і Сенату Польщі,
а також братнім литовському та польському народам за їхню солідарність з
Україною в цей складний для моєї Держави історичний період розвитку. І це
природно, тому що Україну, Литву і Польщу поєднують не тільки спільне історичне
минуле, наші традиції і культурна спадщина, а й спільне прагнення жити у
сучасній, демократичній європейській родині.

Розраховую,
що ваші країни, як надійні та послідовні партнери України на міжнародній арені,
країни-члени ЄС і НАТО і надалі докладатимуть усіх зусиль задля відновлення
безпеки і міжнародного права в регіоні.
Особливі
сподівання українська сторона покладає на роботу Польщі в Раді Безпеки ООН у 2018-2019
роках та, зокрема, головування у цій міжнародній організації у серпні цього
року. На мою думку, спільними зусиллями ми здатні протистояти спробам Росії
дестабілізувати ситуацію на європейському континенті.

Я дуже розраховую
на активну взаємодію наших країн у рамках парламентських форматів, особливо – Парламентської
Асамблеї НАТО і Парламентської Асамблеї Ради Європи. Зауважу, що рішення про
повернення Росії до Ради Європи ми розцінюємо як прояв безсилля з боку окремих
європейських країн та вважаємо небезпечним кроком заохочення агресора. Ми
твердо знаємо, що Путін розуміє тільки мову сили. Коли він бачить слабкість і
бачить недолугу дипломатію, це викликає у нього лише заохочення до нових атак
проти України. Я наведу приклад як тільки було заявлено на Мінській групі, що Україна
розглядає варіант не стріляти у відповідь російському агресору, була здійснена
атака на українські позиції. Російська артилерія українські позиції як живі мішені,
коли наша артилерія не дала відповідь, хоча могла захистити життя наших воїнів.
Будь-який спосіб дипломатії і будь-який спосіб слабкості Путін використовує як
заохочення до ще більших агресивних дій. Ми це знаємо і хочемо навчити цьому
наших європейських партнерів.
Ми вдячні
Литві за послідовну і однозначну позицію щодо не підтримання сумнівної
декларації Комітету міністрів Ради Європи під час засідання у Гельсінкі 17
травня цього року.

Водночас, ми
розраховуємо на активну позицію депутатів Польщі і Литви у Парламентській
Асамблеї Ради Європи з метою недопущення скасування санкцій з делегації
Російської Федерації, яка повністю знехтувала резолюції ПАРЄ і продовжує зневажати
міжнародне право. Для нас це дуже принципово. Жоден пункт з Декларації ПАРЄ не
був виконаний російською Федерацією. Ми не бачимо жодних підстав для повернення
і їхньої діяльності у ПРЄ.
Друзі, маємо
бути ще більш згуртованими коли йдеться про протидію гібридним війнам і нам
необхідно посилювати нашу безпеку в інформаційній сфері і посилювати кібербезпеку.
Історія і сьогоднішні виклики чітко свідчать про актуальність концепції Балто-Чорноморського
поясу безпеки і розвитку. Наше Балто-Чорномор’я природньо і ефективно посилить ключовий
- найбільш загрозливий фланг Євроатлантики. Тут сьогодні щит Європи, який
захищає інші країни вільного світу. Це велика спільна перспектива для динамічного
розвитку наших народів, для зміцнення стратегічної безпеки наших держав.

Переконаний,
що під час сьогоднішнього засідання Асамблеї ми узгодимо алгоритм взаємодії наших
парламентів щодо подальшого розвитку і захисту нашого регіону, а також
зміцнення всієї системи міжнародної безпеки, зокрема, будемо рекомендувати внести
зміни до нашого Статуту, щоб утворити окремий комітет безпеки, який би міг аналізувати
усі виклики, які стоять перед нашими країнами, і відповідно давати рекомендації,
як спільно протидіяти тим викликам.
Хочу побажати
учасникам нашої дискусії плідної успішної роботи, плідних дискусій і позитивних
рішень!

Радий вас
бачити у Києві! Вітаю вас! Дякую!»
Підбиваючи
підсумок виступів високих гостей, Андрій Парубій наголосив: «Безпека, мир і добробут
українців йде через шлях в НАТО. Цей шлях, який ми внесли до Конституції як ключовий
напрям для України, залишається ключовим дорожнім пріоритетом. Ми і надалі
розраховуємо на підтримку і Литви, і Польщі на цьому шляху, бо власне, це шлях
до безпеки і України, і усього регіону».

Новости по теме

{related-news}

Комментарии (0)

добавить комментарий

Добавить комментарий

показать все комментарии