У Комітеті з питань фінансів, податкової та митної політики відбулася дискусія у форматі засідання круглого столу на тему: "Державні запозичення: надвисока ціна для економіки"
Міністерства фінансів, Національного банку України, представники незалежного
експертного середовища.
Учасники круглого столу обговорили політику Уряду, Міністерства фінансів та
Національного банку у сфері управління державним боргом, запозичення коштів до
Державного бюджету на внутрішньому та зовнішньому ринках та вплив цієї політики
на економіку та фінансову систему держави.
Модератор круглого столу - Президент Українського товариства фінансових
аналітиків Юрій Прозоров - на початку засідання зазначив: «Є дві протилежні
точки зору на ефективність боргової політики Мінфіну і держави взагалі. Одна частина
експертів політичних сил та представників інвесторів вважають, що Мінфін
проводить дуже хорошу роботу - вони зменшують показники доларізації боргу, вони
успішно виходять на міжнародні ринки. Питання щодо дефолту 2019 р. знято з
порядку денного, про який багато експертів говорили ще з 2017-2018 рр. Питання щодо
запозичень 2020 року та переходу на обслуговування наступного піку також зараз
не є на часі. Питання щодо притоку іноземних інвесторів в державні цінні папери
також викликає у багатьох ажіотаж та ейфорію».
платник податків повинен в наступному році через затверджений бюджет 2020
виплатити, у тому числі не тільки вітчизняним, а й іноземним інвесторам. «Наскільки
правильно Мінфін готується до створення боргової агенції, про яку ми багато
років дискутували: повинна вона бути чи ні? Як буде виходити з цієї проблеми, яка
прив’язана до ВВП, коли наш ВВП починає доходити до 4% зростання. Тому маємо
питання щодо ревальвації національної валюти гривні в цьому році, яка на думку
цих експертів пов’язана саме з надпривабливими запозиченнями Мінфіном, яке
здійснювалося в цьому році», - відзначив Ю.Полозов.
фінансова модель і вона створює ризики для економіки країни. «Чому потрібно
обговорити ці питання? Те, що стосується політики Міністерства фінансів, є
питання щодо ризиків виходу тих нерезидентів, які зайшли у цьому році і ці
ризики можна оцінювати по-різному. Є питання щодо відсоткової ставки, а також
вартості запозичень. І тут виникають питання до Національного банку, зокрема, щодо
ревальвації гривні, яка відбулася в цьому році. На думку багатьох експертів: чи
потрібна ця ревальвація, чи не потрібна, наскільки вона обумовлена, і створює
певні ризики, зокрема, ризики погіршення умов праці для експортерів та
незрозуміло чим виправдані преференції для імпортерів. Власне кажучи,
ревальвація гривні приводить до зниження податкових надходжень до державного
бюджету, оскільки частина податкових платежів прив’язана до іноземної валюти», -
відзначив він.
великою ситуативною дохідністю вкладень в українські папери на внутрішньому
ринку, яка залучає сюди спекулятивний фінансовий капітал.
Крім питань ревальвації також обговорювалося питання відсоткових ставок. Національний
банк приймає певні рішення щодо зниження відсоткових ставок, але ці ставки ще
залишаються високими і це не створює передумови для кредитування економіки. Вартість
грошей для економіки є завеликою. У тій ситуації, яка зараз склалася, досить
велика частина фінансових ресурсів економіки забирається Мінфіном і ресурсу для
кредитування української економіки у фінансової системи залишається не дуже
багато.
Промовці відзначали, що все це відбувається на фоні погіршення платіжного
балансу країни, що також мабуть потрібно враховувати. «Чому банківська система
не є і незрозуміло коли стане двигуном економічного розвитку, тому що рівень
кредитування банківської системи зараз знизився до дуже мінімального?», - запитували
вони.
тієї політики, яка проводилася у всі роки незалежності. «Якщо ми візьмемо
державний бюджет, то жодного державного бюджету за роки незалежності не було
прийнято з профіцитом, тобто всі вони були дефіцитними. Основним джерелом
фінансування дефіциту якраз виступали державні запозичення. Крім дефіциту за
рахунок як державних запозичень, так і надання державних гарантій вирішувалися
й інші системні проблеми в країні замість того, щоб робити реформи. Це в першу
чергу і підтримка державних підприємств, і капіталізація державних банків, і
відшкодування ПДВ, і Стабілізаційний фонд тощо».
Міністерство фінансів проаналізувало основні ризики, які є в портфелі
державного боргу, і серед них виділило два найбільших - ризик рефінансування,
оскільки великі платежі припадають на погашення державного боргу, і валютний ризик
(понад 60% державного боргу номіновано в іноземних валютах), а це значить, що
будь-яка девальвація - це додаткові витрати як з погашення, так і
обслуговування боргу.
перш за все пов’язано з низькою ліквідністю внутрішнього ринку і його
нерозвинутістю, оскільки основні гравці на нашому внутрішньому ринку - це банки.
На ньому відсутні приватні пенсійні фонди та інвестиційні компанії, які
зацікавлені в довгострокових кредитах. Тому для того, щоб збільшити ліквідність
внутрішнього ринку ми зробили разом з Національним банком все від нас залежне
для того. щоб покращити його функціонування. Ми зменшили кількість цінних
паперів в обігу, збільшили їх ліквідний обіг, покращили роботу з проблемними
дилерами, відкрили рахунок РН-стрім для того, щоб іноземні інвестори мали
легкий доступ до нашого внутрішнього ринку. І це моментально дало нам ефект. Ми
змогли не тільки знизити відсоткові ставки на внутрішньому ринку, а й подовжити
інструменти, які ми можемо випускати. В цьому році вперше випустили шестирічні
ОВДП і вони були викуплені в основному іноземними інвесторами. Ми збільшили
часту внутрішнього боргу в національній валюті. Якщо взяти державний борг, то його
гривнева частка зросла з 32% на початок року до 40% станом на кінець вересня»,
- повідомила представник Міністерства фінансів.
Учасники круглого столу взяли за результатами обговорення висловили
пропозиції та рекомендації Комітету з питань фінансів, податкової та митної
політики для їх врахування в подальшій роботі.
Новости по теме
{related-news}
