Дев’ята симфонія Бетховена, яка вважається шедевром класичної музики, була написана композитором, коли він майже повністю втратив слух. На прем’єрі у Відні він не чув оплесків, а лише міг спостерігати захопливу реакцію публіки.
У 2001 році оригінальний рукопис партитури, що зберігається в Берлінській державній бібліотеці, був включений ЮНЕСКО до Міжнародного реєстру «Пам'ять миру». Вперше музична партитура отримала такий статус.
Дев’ята симфонія Людвига ван Бетховена — перша у світі симфонія, яка включає хоровий спів у фіналі. Заключна хорова частина на слова німецького поета Фрідріха Шіллера «Ода до радості» — гімн Європейського Союзу.
Симфонія — музичний твір для оркестра. А в переносному значенні це слово вживається, коли мова йде про гармонійну, злагоджене поєднання різноманітного, що у результаті створює цілісний вражаючий ефект. У мистецтві кажуть про симфонію кольорів, у гастрономії — про симфонію смаків, коли хочуть підкреслити довершеність смаку страви. Слово симфонія у перекладі з грецької означає співзвуччя. Досягнути його нелегко. Це і є мистецтво.
В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про втілення лейтмотиву симфонії в українському фарфорі. Кожна робота, про яку піде мова, дарує поціновувачам краси чимало емоцій.

«Абстрактна симфонія» — сервіз, у якому модерна пластика й колір звучать як оркестр"

- Цей музичний жанр оркестрової музики став джерелом натхнення для багатьох українських фарфористів, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Назва «Абстрактна симфонія» у чайно-кавовому сервізі форми Миколи Трегубова у розписі Вікторії Юсипів не є поетичною випадковістю. У сервізі фарфор «звучить» справді як симфонія: кольорові модулі накладаються один на одного, мов партії різних інструментів, ритм орнаменту переходить з чашок на чайник і молочник, створюючи відчуття безперервного руху. Фарби — бірюза, пурпур, оливкова, червона — як оркестрова палітра, де жоден колір не солює сам по собі, а працює в ансамблі. «Абстрактна симфонія» — сервіз, у якому модерна пластика й колір звучать як оркестр.ВІДЕО ДНЯ
М. Трегубов, В. Юсипів. Чайний сервіз «Абстрактна симфонія». Коростенський фарфоровий завод. 2005
М. Трегубов, В. Юсипів. Чайник від сервізу «Абстрактна симфонія». Коростенський фарфоровий завод. 2005РЕКЛАМА
— Краса!
- А ось столово-чайний сервіз «Симфонія» Миколи Трегубова у розпису Раїси Дмитрук. У ньому немає гучних «акордів»: кожна форма — це плавна фраза, кожен вигин — продовження попереднього мотиву, кожна квітка — ніжний тембр у загальному ладі. Форми сервізу вибудувані так, ніби оркестр уже налаштований і завмер за мить до першого звуку. Супниця — як глибокий, спокійний вступ, округлий і врівноважений. Чайник бере на себе провідну тему — він легкий у жесті, стриманий у пластиці, з ледь підкресленим рухом носика, немов рука диригента, що задає темп. Чашки й соусники входять м’яко, без напору, створюючи ритмічну партитуру побутового ритуалу. Кожна квітка підсилює загальне звучання. Перламутровий відблиск працює як світлова партія — він змінюється залежно від кута зору, часу дня, настрою за столом. У цьому сеті симфонічність — не у гучності, а в злагоді: між формою і розписом, між ужитковістю і поезією.
М. Трегубов, Р. Дмитрук. Столово-чайний сервіз «Симфонія». Коростенський фарфоровий завод. 1994РЕКЛАМА

«Момент внутрішнього піднесення поступово охоплює простір і людину»

— Дуже експресивна робота — медальйон «Крещендо» мисткині Олександри Карасьової. Здається, опиняєшся у залі, де грає оркестр — і ця гра заворожує. Як думаєте, у чому секрет такого ефекту?
- Музичний термін «крещендо» означає поступове наростання сили звуку. Рух і напруга народжуються не з барви, а з лінії, з жесту, з внутрішнього ритму композиції. Чорно-коричневий розпис, нанесений надглазурно, працює як партитура: диригент із піднятими руками зосереджує навколо себе музикантів, а кожен штрих — це нота, кожен вигин — такт, кожна пауза — мовчання перед кульмінацією. Фігури музикантів зображені у момент сильного емоційного напруження. Контраст світлого фону й насиченого темного силуету диригента створює відчуття наростання — того самого крещендо, коли тиша вже не може втримати звук, а форма — стримати емоцію. Глядач відчуває сакральність моменту, у якому музика втілена як духовна сила. Цей момент внутрішнього піднесення поступово охоплює простір і людину. Медальйон «Крещендо» звучить стримано, але глибоко. Він не кричить кольором — він наростає сенсом. У ньому відчувається спорідненість із камерною музикою, з джазовою імпровізацією, з симфонічною драматургією ХХ століття, де важливі не лише вершини, а й шлях до них.
Саме так Олександра Карасьова переводить музичний термін у мову фарфору — перетворюючи звук на образ, а образ на переживання, що залишається з глядачем надовго, як фінальний акорд, що звучить у тиші після завершення симфонії. Пластика фігур лаконічна, майже графічна.
О. Карасьова. Медальйон «Крещендо». Київський експериментальний кераміко-художній завод. 1990РЕКЛАМА
— Чи були створені скульптурні композиції на симфонічну тему?
— Чудова робота — «Симфонія» Івана Мозолевського. Вона створена у 1968 році на Полонському фарфоровому заводі. Такі твори вписувалися в інтер’єр не як декоративні дрібнички, а як інтелектуальні акценти простору. Вони надавали йому змістовної глибини.
І. Мозолевський. «Симфонія» Полонський завод художної кераміки. 1968. Хмельницький обласний краєзнавчий музей
Сообщает fakty.ua